Етапи Становлення І Розвитку Громадянського Виховання Школярів У Німеччині

Abstract

В умовах глобалізації та міжнародного співробітництва важливо вивчати досвід успішних країн, зокрема у питаннях освіти. Так, вивчення досвіду Німеччини дозволить впровадити педагогічно цінні ідеї у практику навчання і виховання вітчизняних закладів освіти різного рівня. Німецька система освіти багато років формувала громадянську культуру дітей і молоді, що позитивно відзначилось на встановленні демократичних цінностей у суспільстві. В Україні питання громадянського виховання дітей і молоді вивчали О. Костенко, О. Жадько, А. Добридень та ін. Мета статті – визначити етапи становлення і розвитку громадянського виховання школярів у Німеччині, з’ясувати принципи, мету і завдання громадянського виховання. На основі урахування політичних змін, економічного прогресу, реформування нормативної бази в галузі освіти, а також еволюції педагогічної теорії та практики, що відбувалися в Німеччині протягом другої половини ХХ століття, було виділено три етапи розвитку громадянського виховання учнів базової школи: І етап (1950–1957) – етап зародження ідеї громадянського виховання учнів; ІІ етап (1958–1990) – етап інтенсивного розвитку громадянського виховання учнів; ІІІ етап (1991 – до сьогодні) – етап переосмислення громадянського виховання учнів у контексті глобалізації. Перший етап (1950–1957) характеризувався зародженням і поступовим розвитком ідеї громадянського виховання, розробкою основних принципів (відкритість, гласність, гуманізм, зв’язок з національною історією та культурою та ін.). Другий етап (1958–1990) відзначався активним процесом формування і впровадження стратегічних завдань і підходів до громадянського виховання, оновленням системи принципів (заборона навіювання, використання правила полеміки та ін.). Третій етап (1991-до сьогодні) призначений для поглиблення підходів в умовах глобалізації, об’єднання Німеччини та імплементації західнонімецької моделі в східнонімецьку систему освіти. На кожному етапі визначалися конкретні завдання та мета, спрямовані на формування учнівської громадянської компетентності. Основні принципи, такі як реалізація афективної та соціально-когнітивної взаємодії, неупередженість, заборона ідеологічного впливу, розвиток аналітичного і критичного підходів, були використані для формування високих стандартів громадянської освіти.