Економічна Політика Держави За Умов Глобальної Пандемії

Abstract

Вступ. Глобальна пандемія докорінно змінила світову економіку, змусивши держави залуча­тися до новітніх форм партнерства та вдо­сконалення моделей глобального розвитку. Проблема. Глобалізація обумовила незво­ротний процес деформування ринкових механіз­мів економічного розвитку на основі модифі­кації механізму та характеру конкуренції. Вирішення цих проблем потребує посилення ролі держави у формуванні стратегічного век­тора розвитку економіки. Мета статті – розкриття новітніх трен­дів розвитку економічної політики держави за умов глобальної пандемії. Методи. Застосовано сукупність методів та підходів: діалектичний, синтезу та порів­няльний; системний та інституційний під­ходи, узагальнень, єдності історичного та логіч­ного підходів. Результати дослідження. У розвинених країнах ресурси дедалі більше концентруються на стратегічних напрямах економічного роз­витку, що потребує залучення значних бюд­жет­них коштів, стратегічного планування тощо. Відтак зростає потреба у формуванні новіт­ньої парадигми економічної політики. Визначено теоретичні та прикладні цілі но­вого формату економічної політики. Встанов­лено, що інстру­менти економічної політики держави потре­бують належного наукового обґрунтування. Висновки. Місце і роль держави за умов сучасних викликів, пов’язаних з пандемією, ви­значаються передусім тим, що держава роз­глядається як суб’єкт, який забезпечує розбу­дову та збалансоване функціонування всіх елементів національної економічної системи. Підґрунтям для реалізації виваженої еконо­мічної політики має бути наукова іденти­фікація стратегічних пріоритетів розвитку економіки й визначення на цій основі концеп­туальних підходів та інструментів з метою формування системи ідентифікації наближення кризових явищ у майбутньому.