Динаміка Якості Сну У Хворих На Гемодіалізі На Тлі Комплексного Лікування

Abstract

Вступ. Доведено, що пацієнти з термінальною стадією хронічної хвороби нирок (ХХН), які лікуються діалізом, мають високу розповсюдженість розладів сну, що проявляється у вигляді інсомнії, апное під час сну та надмірною денною сонливістю. Саме тому покращення якості сну у хворих з термінальною стадією ХХН є важливим завданням нефрології.
 Мета. Провести аналіз поширеності дисфункції мелатонінутворювальної функції епіфізу (МФЕ) та якості сну у хворих з хронічною хворобою нирок (ХХН) 5 стадії, що лікуються методом гемодіалізу (ГД). Оцінити динаміку якості сну на тлі комплексного лікування з додаванням препарату мелатоніну (МТ).
 Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів (50 % чоловіки) з термінальною ста- дією ХХН, віком 57,5 років, які лікуються гемодіалізом (ГД). Усім пацієнтам проведено лабораторно-інструментальні обстеження та визначено рівні денного та нічного МТ у слині, завдяки чому була сформована одна основна група та дві групи порівняння. В основну (І а) групу увійшло 60 хворих, що лікуються методом ГД, мають порушену МФЕ та до стандартної терапії отримували препарат МТ. Групу порівняння ІІ а (n=30), склали хворі на ГД-лікуванні з порушеною МФЕ, що отримували стандартну терапію без додавання МТ. У групу порівняння ІІ б (n=30) увійшли хворі, що лікуються сеан- сами ГД та мають збережену МФЕ. Оцінку якості сну до та після лікування виконано за допомогою опитувальника Pittsburgh Sleep Quality Index.
 Результати та їх обговорення. На фоні проведеного лікування у хворих основної групи, що додатково до основної терапії отримували препарат МТ, достовірно визначається покращення якості сну. Порівняльний аналіз структури засинання серед хворих демонструє, що в основній групі кількість осіб, які потребують для засинання більше 60 хвилин, зменшилась на 74,2 % (з 73 % до 18,8 %), р<0,05, у групі порівняння ІІ а – зменшилась на 8,4 % (з 71 % до 65 %), в групі ІІ б такі хворі не реєструвалися. Кількість хворих, які для засинання потребують 31-60 хв., в основній групі зменшилась на 15,5 % (з 20 % до 16,9 %), р<0,05, в групі ІІ а – збіль- шилась на 17,4 % (з 23 % до 27 %). Когорта хворих, які для засинання потребу- вали 16-30 хв. в групі І а, що додатково отримували препарат МТ, збільшилась у 9 разів (з 4 % до 36,1 %), р<0,05, в групі ІІ а (з дисфункцією епіфізу, що отримували стандартну терапію) цей показник залишився без динаміки, а в групі порівняння ІІ б – зріс у 1,1 рази. Кількість хворих, яким для засинання потрібно менше, аніж 15 хв., в групі І а, що отримувала препарат МТ, зросла в 8,9 разів (р<0,05), а в гру- пах порівняння залишилась без динаміки. Подальший аналіз сну продемонстрував збільшення тривалості сну у хворих, що лікуються ГД більшою мірою в основній групі. Когорта хворих, які сплять менше 5 годин на добу, в основній групі зменшилась на 64 % з 39 пацієнтів до 12 (р<0,05), в групі порівняння – ІІ а – зменшилась на 4,5 %: з 22 хворих до 21. Кількість хворих, які сплять в межах 5-6 год., в групі І а зросла на 20,7 % з 19 пацієнтів до 28 (р<0,05); в групі порівняння їх кількість збільшилась на 18 %, з 19 до 27 пацієнтів; в групі порівняння ІІ б – на 9,1 %, з 12 до 13 пацієнтів. Хворих, що сплять протягом 6-7 год., в групі І а стало більше в 3,1 рази: з 8 пацієнтів до 25 (р<0,05); в групі порівняння ІІ а, що отримували стандартну терапію, їх кількість зменшилася на 1 пацієнта, а в групі порівняння залишилась без динаміки. Хворих з тривалістю сну більше 7 год. в групі І а збільшилося в 4,7 рази з 4 до 17 пацієнтів (р<0,05); в групі ІІ а стало менше на 1 хворого, в групі по- рівняння ІІ б збільшилося в 1,2 рази – з 8 до 10 пацієнтів.
 Висновки. Для хворих з термінальною стадію ХХН, які лікуються методом ГД, характерно часте виявлення погіршення якості сну (82,5 %) у вигляді затримки сну, короткої тривалості сну, його низької ефективності та застосування снодійних препаратів, що асоціюється з порушенням мелатонінутворювальної функції епіфізу (83,6 %). На фоні двомісячного лікування хворих на ГД додаткове додавання мелатоніну призводить до виразнішого покращення якості сну за усіма компонентами та за- гального результуючого рахунку опитувальника PSQI.