Деякі Питання Визначення Спортивного Права За Законодавством України

Abstract

У запропонованій статті надається загальна характеристика спортивного права як самостійної галузі права. Наголошується, що постійний розвиток спорту в Україні, зумовлює необхідність удосконалення та кодифікації законодавства, яким регулюються спортивні правовідносини. Звертається увага на те, що нормативно-правові акти країн ЄС є комплексними актами, які вельми детально регулюють питання правового статусу суб'єктів спортивних правовідносин, спортивної підготовки та освіти в галузі фізичної культури і спорту, захисту здоров'я спортсменів і протидії вживанню допінгу, організації занять спортом, обов'язків, пов'язаних із спортивною діяльністю, порядку проведення спортивних заходів і їхнього висвітлення в засобах масової інформації, фінансування і державної підтримки спорту (особливо – масового спорту і спорту вищих досягнень), правопорушень в галузі спорту і відповідальності за їх здійснення. Українське законодавство, своєю чергою, також регламентує права громадян у сфері фізичної культури і спорту, засади державної політики та управління у цій сфері. Чинні норми регулюють лише загальні стани і їх практично неможливо застосувати в конкретних випадках на практиці. Враховуючи низку проблем, існуючих в українському спорті, визначеного законодавчого врегулювання, недостатньо, а окремі положення нормативно-правових актів вимагають перегляду і істотного доопрацювання. Надається загальне визначення спортивного права як комплексної галузі права, що має своїм предметом суспільні відносини з приводу організації і розвитку фізичної культури і спорту, а також що складаються в процесі організації і проведення змагань.