Гіпомагніємія При Хронічній Хворобі Нирок: Проблема Чи Індивідуальні Особливості Окремих Хворих?

Abstract

Резюме. У статті розглянуто проблему дефіциту магнію у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН). Вона потребує особливої уваги з боку клініцистів у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Під час дослідження було виявлено, що третина пацієнтів із ХХН І-ІІІ стадій має дефіцит магнію. Застосування препаратів магнію дозволяє нормалізувати магнієвий статус.Ключові слова: магній, дефіцит, хронічна хвороба нирок.Магній (Mg) є четвертим найбільш пошире-ним катіоном в організмі людини [6]. У середньо-му в організмі дорослої людини міститься 21-28 г (2000 мг-екв) магнію [4]. Переважна більшість цьо-го іона знаходиться в середині клітини (99 %) [9], а решта 1 % -у позаклітинній рідині. Основним депо внутрішньоклітинного Mg є кістки (60-65 %). При-близно 25-30 % локалізуються у скелетних м'язах, близько 10-15 % -в інших нем'язових м'яких тка-нинах.Баланс магнію, як і інших іонів, підтримується його надходженням ззовні та виведенням з орга-нізму. Надходження в організм залежить від вмісту магнію в продуктах харчування. Найбільш багатими щодо вмісту цього мікроелемента є зелені овочі, на-сіння бобових, горох, горіхи [6]. Незначна кількість магнію всмоктується в шлунку. Але основним міс-цем всмоктування Mg є тонкий кишечник [8], осо-бливо його проксимальні ділянки.Нирки відіграють основну роль у підтриманні гомеостазу Mg, забезпечуючи його виведення. При-близно 70-80 % Mg плазми підлягає фільтрації, що становить близько 2 г Mg щодня. У нормальних умовах 95 % відфільтрованого Mg реабсорбується в нирках, і тільки 5 % (100 мг) виводиться з сечею. Рух магнію в нефроні відрізняється від більшості інших іонів тим, що проксимальний каналець не є осно-вним місцем реабсорбції і забезпечує реабсорбцію тільки 15-25 % відфільтрованого Mg. Більшість же Mg підлягає реабсорбції (60-70 %) у висхідному ко-ліні петлі Генле [12].Концентрація сироваткового Mg є визнаним біомаркером магнієвого статусу. Але оскільки магній є в основному внутрішньоклітинним еле-ментом, то концентрація його в сироватці кро-ві може не завжди адекватно відображати вміст елемента в середині клітини [2]. Тому треба вра-ховувати, що при концентрації магнію на рівні нижньої межі референтного діапазону часто спо-стерігається його дефіцит [1].Оцінка магнієвого статусу шляхом визначення іонізованого магнію за аналогією до іонізованого кальцію з урахуванням інтрацелюлярного розмі-щення також є неадекватною та економічно недо-цільною. Визначення добової екскреції магнію з сечею на фоні навантаження магнієм [13], а також визначення магнію в еритроцитах у рутинній клі-нічній практиці не використовується. Тому сиро-ватковий Mg залишається на сьогодні єдиним кри-терієм магнієвого статусу.Аліментарні дослідження показують, що значна частина дорослих в Північній Америці мають не-адекватне споживання Mg. Канадське дослідження Canadian Community Health Survey 2.2 (2004) пока-зало, що більше 34 % дорослого населення у віці від 19 років має споживання Mg з їжею нижче від роз-рахункових середніх потреб [3].Коли аліментарне споживання магнію недостат-нє, нирк...