Гібридна Війна Як Інструмент Зовнішньої Політики Російської Федерації: Український Вимір (1991 – 2023)

Abstract

Метою дослідження стала необхідність уточнення періодизації гібридної агресії Російської Федерації (РФ) проти України, обґрунтування наукової гіпотези, що початок її здійснення безпосередньо пов’язаний зі зміною у 1991 році державно-політичного курсу новопроголошеної української держави. Наукове дослідження також мало на меті вивчення системи засобів гібридного впливу РФ на державно-політичне життя України, розробку загальних рекомендацій щодо вибору напрямів організованої протидії такого роду агресіям. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі роботи використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання) і спеціальних (контент-аналіз, історико-гентичний, історико-правовий, історико-типологічний, історико-системний, ретроперспективний) методів пізнання. Застосування їх у єдності та взаємозв’язку зумовило наукову об’єктивність, повноту й достовірність результатів дослідження, а також обґрунтованість, наукову новизну і коректність сформульованих висновків. Зокрема доведено, що гібридна війна Росії проти України розпочалася від часу проголошення нашою країною незалежності. У зв’язку із анексією Криму й початком бойових дій на Сході держави у 2014 року вона набула більш агресивної форми, а після 24 лютого 2023 року перетекла у широкомасштабне збройне протистояння внаслідок акту відкритої воєнної агресії Росії проти України. Наукова новизна. Пропонована стаття є одним із перших комплексних наукових досліджень історико-політичних аспектів ведення росією гібридної війни проти України, де у розрізі сучасної воєнно-політичної обстановки проаналізовано передумови, що сприяли її розгортанню, розкрито засоби й методи ведення та сформульовано рекомендації щодо розбудови системи колективної протидії такого роду агресіям. Висновки. Гібридна війна РФ проти України розпочалася від часу проголошення нею незалежності та створення суверенної держави, загострилася після Революції Гідності як результату масового волевиявлення народу України щодо вибору геополітичного шляху розвитку своєї країни, й переросла у відкриту війну у 2022 р. Ураховуючи події, пов’язані із російським вторгненням 2022 р., можна стверджувати, що, крім України, жертвами гібридного впливу РФ є також інші держави пострадянського табору, зокрема Білорусь, з території якої війська РФ заходили на територію України, звідки велися ракетні обстріли й атаки дронів. Жертвою гібридної війни РФ є також Молдова, всередині якої зараз активно розхитується політична ситуація на предмет усунення від влади політичних лідерів та заміну їх на проросійських, одночасно з погрозами про участь російських військ у випадку загострення конфлікту з Придністровською Молдавською Республікою. Масові протести у Грузії, які нещодавно прокотилися через прийняття парламентом країни закону про іноагентів, на фоні поступової зміни політичного курсу країни в бік згортання демократії та зближення з Росією, теж є прямою ознакою російського гібридного впливу. Врешті результати голосування Генасамблеї ООН від 23 лютого 2023 р. щодо резолюції із закликом до Росії зупинити бойові дії та вивести свої війська з України, де серед країн, які утримались – Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, свідчать, що фронт гібридної війни, яка ведеться РФ, надзвичайно широкий. Результати гібридного впливу Росії на державне життя і політику окремих країн становлять загрозу міжнародній безпеці та руйнують світовий правопорядок.