Генерація Роману Як Вид Сімейного Роману: Ключові Аспекти Формування Жанру

Abstract

У статті порушено проблему формування жанру сімейного роману в теоретичному аспекті в умовах історико-літературного процессу ХІХ століття: розглянуто процес його розвитку в українській і світовій літературі, бо в сучасному літературознавстві немає чіткого визначення як терміна, так і типології сімейного роману. Метою цієї статті є спроба визначити особливості сімейного роману як жанру, що виокремився у світовій та українській літературі доби романтизму й реалізму та намагання розглянути концепцію становлення жанру сімейного роману в українській літературі, спираючись на погляди М. Бахтіна, який основними рисами сімейно гороману визначав як «сімейну ідилію», так і «зруйнування ідилій» на зламі епох у «романі поколінь». Здійснено огляд наявних літературознавчих праць з означеної проблематики, а сааме робіт І. Разумової, З. Кірнозе, Ї-Л. Ру, обґрунтовано застосування термінів “сімейний роман”, “роман поколінь”, “сімейна ідилія”, “сімейна хроніка”, “сімейний наратив”, “занепад роду”. Виявилено спільність жанрово-стильових особливостей, мотивів і проблематики сімейних романів у різних національних літературних контекстах на прикладах творів“Будденброки” Т. Манна та “Люборацькі” А. Свидницького й визначено, що конфлікт поколінь, занепад роду, заперечення традицій – спільні риси обох романів. У представленій літературній розвідці сімейний роман А. Свидницького “Люборацькі” розглянуто у контексті розширення меж жанрів побутового, соціального, історичного романів, що виник як окремий жанр на національному ґрунті. Обумовлено тематико-проблемну й часопросторову специфіку роману й визначено ключові аспекти жанроутворення роману поколінь як різновиду сімейного роману, що став канонічним зразком розвитку цього жанру в українській літературі.