Відкриті Цифрові Системи В Оцінюванні Результатів Науково-Педагогічних Досліджень

Abstract

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

Untitled

“…-питання методології проведення, оцінювання якості, впровадження результатів педагогічних досліджень та інформаційно-аналітичної підтримки (В. Биков [2], С. Гончаренко, С. Іванова [6], В. Луговий, Л. Лупаренко [5], І. Регейло, О. Спірін [18], С. Сисоєва, А. Яцишин [24] та ін. );…”

“…-проблеми створення і впровадження інформаційних систем для планування наукових досліджень в галузі освіти (В. Биков [2], Н. Задорожна, Г. Єльникова, О. Співаковський, Т. Кузнецова, А. Кільченко, Х. Середа, С. Тукало та ін. ); -питання використання електронних соціальних мереж в галузі освіти (Т. Архіпова [1], Р. Гуревич [3], Ю. Дюлічева, С.…”

Research on Open Digital Information Systems for Analysis of Research Activity Results of Higher Education Institutions Academic Staff

“…У дослідженні Бикова В. Ю., Спіріна О. М., Білощицького А. О. [2] виділяється платформа Altmetricплатформа для аналізу поширеності наукового дослідження, яка відслідковує онлайнові дії навколо наукової публікаціїнаявні коментарі, онлайн-згадування публікації, джерела коментування. Платформа Altmetric відслідковує онлайн-згадування наукового дослідження у понад 2000 джерел ЗМІ, платформах для відкритого рецензування (Pubpeer, Publons), Вікіпедії, відкритих навчальних програмах (Open Syllabus), дев'яти міжнародних патентних відомств, наукометричних базах (Web of Science), платформа для рекомендацій науковців (Faculty Opinions), соціальних мережах (Facebook, Twitter, LinkedIn), понад 9000 академічних та неакадемічних блогах, мультимедійних платформах (YouTube, Reddit) [19].…”

“…Дослідниками визначається, що потребують визначення критерії та показники оцінювання якості досліджень в галузі освіти, які не обмежуються тільки цитуванням статей, а включають підручники, монографії, посібники, збірники наукових праць. При оцінюванні пропонується використання показників кількості переглядів та завантажень електронних копій цифрових освітніх ресурсів навчального призначення, як критерія використання наукової продукції [2]. Для оптимального оцінювання ефективності дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти важливим є теоретичне обґрунтування та визначення критеріїв і показників та джерел даних для їх отримання, для застосування цілісної системи комплексного аналізу наукової діяльності, яка забезпечить повноцінне охоплення різних аспектів дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти та дозволить якісно її аналізувати.…”

“…Аналіз досліджень Бикова В. Ю., Спіріна О. М., Білощицького А. О., Жабіна А. свідчить про позитивний досвід використання відкритих наукометричних та бібліометричних баз в оцінюванні результатів дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти. Серед відкритих інформаційних систем для аналізу результатів дослідницької діяльності науковопедагогічних працівників науковцями виділяються: відкриті наукометричні і бібліометричні системи, цифрові інституційні репозиторії, системи альтернативної метрики [2][3].…”