Вплив Способу Життя Та Харчування На Стан Здоров'я Хворих На Автоімунний Тиреоїдит

Abstract

Мета: дослідити вплив способу життя і харчування на стан здоров’я хворих на автоімунний тиреоїдит (АІТ). Матеріали і методи. Дослідження ефективності застосування дієтотерапії в комплексному лікуванні хворих на АІТ складалося з таких етапів, як: оцінка вихідних даних та анкетування; апробація програми харчування протягом 3 місяців; формування висновків. У дослідженні взяли участь 40 осіб, з них 36 жіночої статті і 4 – чоловічої, хворих на АІТ, віком від 25 до 52 років. Використано бібліографічний, соціологічний, антропометричний, аналітичний та статистичний методи. Результати. Встановлено, що до корекції харчування у 47,5 % було виявлено первинну лактазну недостатність, та ще у 40 % – вторинну. Офіційно целіакія була підтверджена в 1 особи, у 12,5 % були виявлені підвищені специфічні IgE до пшениці, ще у 37,5 % – підвищені антитіла IgG і IgА до гліадину. У 87 % осіб була недостатність або дефіцит вітаміну D. Вживання впродовж трьох місяців середземноморської дієти з індивідуальними модифікаціями позитивно вплинуло на стан пацієнтів. Кількість осіб з ІМТ 25–29,9 (зайва вага) зменшилася з 70 до 28 %, а понад 30 (ожиріння) – з 18 до 5 %. Покращенню самопочуття в осіб досліджуваної групи також сприяли збільшення фізичної активності та нормалізація сну. У більшості зникли такі симптоми, як швидка стомлюваність, слабкість, відчуття тривожності, тахікардія, тиснення в ділянці шиї та клубок у горлі. Все це, у свою чергу, зменшило в учасників досліджуваної групи схильність до стресових та тривожних станів і спонукало до відмови від тютюнокуріння та електронних сигарет. Висновки. Проведені нами дослідження свідчать, що в комплексному лікуванні хворих на АІТ, окрім медикаментозного лікування, необхідно рекомендувати низку компонентів, таких, як: збалансоване харчування, здоровий сон, відмова від шкідливих звичок, адекватний питний режим, усунення стресових станів, фізична активність, компенсація дефіцитних станів, у тому числі вітаміну D, селену тощо. Усі учасники повідомляли про помітні позитивні зміни вже протягом трьох місяців після зміни харчових звичок та режиму, що було підтверджено позитивною динамікою у лабораторних дослідженнях на ТТГ та антитіла.