Вплив Різних Систем Удобрення На Продуктивність Жита Озимого У Короткоротаційній Сівозміні

Abstract

Вирощування жита озимого, як однієї з найпоширеніших зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи та для зони Полісся України, з точки зору вирощування органічної продукції, є перспективним. Саме тому за мету наших досліджень поставлено вивчити можливість отримувати високі показники продуктивності жита озимого за умов мінімального використання мінеральних добрив, що наближено до ведення органічного землеробства. У досліді вивчено та порівняно вплив на показники урожайності жита озимого різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення ґрунту за рахунок органічних добрив, рослинних решток та сидератів. Впроваджені у досліді системи удобрення включали: біологічний контроль, органічну систему (гній), органо-мінеральну 50:50, органо-мінеральну 75:25, органічну (сидерат) та мінеральну системи удобрення. Встановлено, що за три роки досліджень найкраща продуктивність жита озимого отримана після використання сидератів – 2,88 т/га та післядії гною – 2,93 т/га. Отриманими показниками підтверджено, що культура жита озимого істотно реагує не тільки на наявність тих чи інших елементів живлення, але й на їх видовий склад та співвідношення. Зважаючи на отримані результати показників продуктивності жита озимого, виявлено, що його найкраще вирощувати у короткоротаційній сівозміні за органічної системи з використанням гною, яка наближена до умов ведення органічного землеробства.