Вплив Зміни Режиму Освітлення На Морфофункціональну Активність Епіфізу Та Функціональний Стан Організму

Abstract

Світло є важливим регулятором біологічних ритмів організму взагалі та ендокринної системи зокрема. Існування циркадних та циркануальних ритмів органів і систем є необхідною умовою їх нормального функціонування. Пінеальна залоза є органом, здатним перетворювати світлові сигнали у нейрогуморальні трансмітери. Вона є нейроендокринною структурою мозку, яка реагує на фактори зовнішнього середовища та перетворює їх у гормональні сигнали, приводячи рівень регуляції функціонування багатьох органів і систем у відповідність до змін світлового режиму. Ця функція пінеальної залози реалізується завдяки гормону мелатоніну, який здійснює циркадний контроль. Втрата пінеальною залозою здатності синтезувати біологічно активні речовини призводить до розвитку гіпопінеалізму, та, як наслідок, до цілого ряду поліендокринопатій. Ці захворювання пов’язані, насамперед, з пригніченням мелатонінутворюючої функції пінеальної залози та нівелюванням нічного піку мелатоніну. В нормі нічний пік мелатоніну синтезується лише за умов відсутності світла, освітлення в темну пору доби пригнічує його секрецію. Доведено, що цілодобове освітлення протягом тривалого часу викликає зміни біохімічних процесів у пінеалоцитах, що супроводжується не тільки порушенням мелатонінутворюючої функції, а також і патологічними змінами мікроструктури пінеальної залози. У сучасній науковій літературі широко висвітлене питання порушення функціонування пінеальної залози на тлі десинхронозу добових ритмів, що у подальшому призводить до зміни гормональної активності ендокринних залоз, проте відсутня єдина точка зору щодо характеру цих змін. Виходячи з актуальності проблеми світлового забруднення проведено огляд сучасних наукових публікацій за даною темою. В огляді ґрунтовно висвітлено вплив зміни режиму освітлення, як на саму пінеальну залозу, так і на регуляцію функцій організму в цілому.