Варіативність Кореляції Рівня Функції Та Спастичності Паретичної Кінцівки За Різного Перебігу Відновного Процесу На Моделі Спінальної Травми

Abstract

THE VARIABILITY OF THE PARETIC LIMB FUNCTION AND SPASTICITY CORRELATION FOR VARIOUS RESTORATIVE PROCESS FLOW ON THE SPINAL CORD INJURY MODELМетою роботи було дослідження кореляції рівня спастичності та функції паретичної кінцівки на моделі спінальної травми. Тварини -білі безпородні щури-самці (5,5 міс. ~350 г), групи: "контроль" -лівобічний перетин половини поперечника спинного мозку на рівні Т 11 (n=16), "стороннє тіло" -аналогічна травма + негайна імплантація фраг-мента мікропористого гідрогелю в зону ураження спинного мозку (n=10); "нейрогель" -імплантація фрагмента NeuroGel TM за аналогічних умов (n=20). Дослідження показника функції (ПФ) та показника спастичності (ПС) задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) -шкала Basso-Beattie-Bresnahan (ВВВ) та шкала Ashworth відповідно. Імплантація фрагмента NeuroGel TM достовірно покращує результативність відновного процесу на 7 балів шкали ВВВ, зменшує рівень спастичності на 1 бал шкали Ashworth; персистенція стороннього тіла -погіршує перебіг травматичного проце-су протягом 2-4-го місяця, достовірно зменшуючи ПФ та збільшуючи ПС ЗІК. У групах "контроль" та "нейрогель", на відміну від групи "стороннє тіло", ПФ та ПС ЗІК не виявляють сильної від'ємної кореляції (r>-0,75); для групи "ней-рогель" виявлено додатну кореляцію ПС та ПФ при аналізі динаміки їх значень у часі. Регенераційний процес суттєво видозмінює вид кореляції між рівнем функції та спастичності паретичної кінцівки, ймовірно, шляхом збільшення елементної бази еферентної ланки рухової системи, контрольованої супраспінальними впливами. Постановка проблеми і аналіз останніх до-сліджень та публікацій. Незважаючи на значну біомедичну та соціально-економічну вагу про-блеми спінальної травми [1][2][3], тривалу зацікав-леність наукової спільноти питаннями віднов-лення функції ураженого спинного мозку [4][5][6][7], багато питань цього кола залишаються невивче-ними. Травма спинного мозку перебуває в аван-гарді сучасної біо технологічної галузі, до її вирі-шення залучаються найновіші розробки біонічно-го (нейропротезування, екзоскелетування) [8][9][10], біогенного (тканинна нейроінженерія) [11][12][13][14] та комплексного [15] характеру. Одними із най-складніших, з патофізіологічної точки зору, пи-тань є механізми формування синдрому спас-тичності, який виявляють у 45-78 % спінальних хворих [16][17][18][19]. Попри значний прогрес у цьо-му напрямку [20][21][22][23], недостатньо вивченими за-лишаються питання щодо динаміки спастичнос-ті при різноманітних видах експериментальної травми спинного мозку [24][25][26][27][28][29], її співвідношен-ня з динамікою відновлення функції. Останній момент, попри вдавану очевидність, у сучасних експериментальних роботах, присвячених скру-

Model of spinal cord lateral hemi-excision at the lower thoracic level for the tasks of reconstructive and experimental neurosurgery

“…У цій же підгрупі індивідуальні значення ПФ та ПС через 3 міс відтворено у такий самий спосіб із результатів тестування через 2 міс і 12 діб та 3 міс і 12 діб після травми, а значення через 4 міс -зі значень через 3 і 5 міс після травми. Схожий алгоритм використовували раніше за замовчуванням у контексті приведення темпорально різнорідних результатів до стандартизованої часової шкали [78][79][80][81][82][83][84][85]93,[98][99][100][101][102][103][104][105][106][107][108][109][110][111][112]. Оцінюючи з позиції наведених уточнень значення V ПФ і V ПС , а також результати порівняльного статистичного аналізу протягом першого місяця спостереження та через 6 і 7 тиж, 3 та 4 міс після травми, слід ураховувати, що, починаючи з 5-го тижня післятравматичного періоду, відрізки істотної тривалої односпрямованої динаміки на моделях ТСМ, які досліджували, зазвичай відсутні [62,64,94,[113][114][115].…”