Біогеоценотичний Покрив Ландшафтно-Техногенних Систем Кривбасу

Abstract

Розглянуто особливості формування біогеоценотичного покрову (БП) за умов потужного техногенного навантаження. Проаналізовано структури та визначено еколого-ценотичну роль рослинності у БП ландшафтно-техногенних систем (ЛТС) Кривбасу. Встановлено характерні ознаки грунтового покриву даних специфічних утворень, проведено фітоіндукцію, на підставі якої виявлено індикаторні групи окремих екологічних режимів. Наведено класифікацію грунтів ЛТС регіону. Запропоновано заходи щодо оптимізації екологічної ситуації у ЛТС. Рассмотрены особенности формирования биогеоценотического покрова (БП) в условиях мощной техногенной нагрузки. Проанализированы структуры и определена эколого-ценотическая роль растительности в БП ландшафтно-техногенных систем (ЛТС) Кривбасса. Установлены характерные признаки почвенного покрова данных специфических образований, проведена фитоиндукция, на основе которой выявлены индикаторы группы отдельных экологических режимов. Приведена классификация почв ЛТС региона. Предложены мероприятия по оптимизации экологической ситуации в ЛТС.

Епіфітні лишайники як компонент консорцій Ulmus laevis і Populus nigra в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу

“…Технологічні операції з видобутку та переробки руди зумовлюють надмірне забруднення територій промислових ділянок CO 2 , оксидами нітрогену, SO 2 , фенолом, сірководнем, сажею та рудним пилом. Пробні ділянки описано з урахуванням провідних чинників техногенного впливу [10]. Закладено 7 пробних площ на території промислових ділянок гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК) Кривбасу: І ділянка -території дробильно-сортувальної фабрики ВАТ «Інгулецький ГЗК» в умовах впливу силікатного залізовмісного пилу; ІІ ділянка -ВАТ «Південний ГЗК» на території дробильно-сортувальної фабрики поряд з агломераційним виробництвом в умовах впливу силікатного залізовмісного пилу та газового забруднення; ІІІ ділянкатериторії цеху блюмінга гірничо-металургійного комбінату ВАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», що зазнають епізодичного впливу технологічних засолених вод і нафтопродуктів; IV ділянка -території мартенівського цеху гірничо-металургійного комбінату ВАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» в умовах впливу графітового пилу; V ділянка -території теплосилового цеху ВАТ «Північний ГЗК» із забрудненням від пилогазових викидів та епізодичним впливом технологічних засолених вод; VI ділянка -території дробильно-сортувальної фабрики ВАТ «Центральний ГЗК» в умовах впливу силікатного залізовмісного пилу; VII -умовно-контрольна ділянка на території Криворізького ботанічного саду НАН України, розташована на межі санітарно-захисних зон ВАТ «Північний ГЗК», для якої характерне забруднення в межах фонових для м. Кривий Ріг значень.…”

Структура та різноманіття наземної мезофауни консорцій Ulmus і Populus промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу

“…Об'єкт досліджень -консорції Ulmus і Populus, найпоширеніші у зелених насадженнях санітарно-захисних зон промислових підприємств Кривбасу [15]. Закладено 6 пробних ділянок на території 5 основних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК) Кривбасу.…”

Техногенні Екотопи - Результуючий Наслідок Впливу Техногенної Діяльності На Природне Середовище

“…Процес перетворення природних ландшафтів на антропогенні історично охопив системи від локального рівня (фації, урочища) до регіональних (ландшафтних зон) і глобальних (біосфера). Найбільшого поширення натепер набула типологія антропогенних ландшафтів розроблена в 1973 році Ф. М. Мільковим, доповнена та розширена у подальшому Ю. Г. Тютюником, В. Л. Казаковим, Г. І. Денисиком [1,2]. Відповідно до цієї класифікації виділяють наступні класи антропогенних ландшафтів: 1) сільськогосподарські (агрокультурні) ландшафти, що є найстарішим класом антропогенних ландшафтів, в яких природна рослинність замінена людиною на культурну.…”

“…Часто їх поділяють на відкриті (відвальні, кар'єрні, екстрактивні ландшафти (шламосховищ)) та підземні (провальні зони, шахтні виробки).Деякі автори виділяють також сакральні ландшафти природноантропогенного походження, які виконують духовну функцію, пов'язану з релігійними запитами суспільства, є об'єктами паломництва, святі місця.В. І. Шанда[3], Я. В. Маленко[4,5], Г. І. Денисик[1], О. М. Сметана, В. В. Перерва[2] підкреслюють, що техногенні (за генезисом) ландшафти є особливою групою антропогенних ландшафтів, в яких за допомогою техніки, технологій докорінно перебудовуються всі компоненти, включаючи й літогенну основу. Це дозволяє констатувати, що техногенні ландшафти, сформовані внаслідок протікання техногенних процесів, можуть зустрічатися не лише в межах промислових, але й в межах інших класів антропогенних ландшафтів.…”