Архівні Документи Про Роль П.В. Скаржинського У Врегулюванні Соціально-Економічної Ситуації На Волині Наприкінці 1915 – На Початку 1917 Рр.

Abstract

У статті проаналізовано комплекси архівних документів, де висвітлено роль останнього волинського губернатора П. Скаржинського у вирішенні соціально-економічних проблем регіону у 1915 – на початку 1917 рр. Встановлено, що органи влади, й особисто губернатор, докладали значних зусиль, щоб вирішити нагальні проблеми забезпечення продуктами та паливом повітові міста регіону. Окрема увага приділена аналізу документів щодо співпраці у цьому напрямі між губернатором та органами місцевого самоврядування.
 З’ясовано, що після звільнення у 1916 р. Західної Волині від австро-угорських і німецьких військ соціально-економічна й епідеміологічна ситуація у регіоні була вкрай напруженою. Це було зумовлено не лише руйнуваннями внаслідок воєнних дій, а й скупченням величезної кількості військ, неможливістю підвезти необхідні товари до звільнених населених пунктів через завантаженість залізниці військовими перевезеннями.
 На основі неупередженого дослідження документів доведено, що незважаючи на зусилля губернатора, на соціально-економічне становище регіону великий вплив мала діяльність військових інтендантів, які, насамперед, турбувалися про забезпечення армії, а проведення реквізицій не завжди давало бажаний результат.

Діяльність «союза Русского Народа» На Українських Землях: Огляд Історіографії

“…Дослідженням діяльності найбільших у всій Російській імперії Почаївського та Волинського відділів СРН займається Ярослав Цецик, який систематично публікує свої статті починаючи з 2014 р. Він вивчає процес створення й становлення чорносотенного руху на Волині [37], розглядає взаємовідносини волинських чорносотенців з імперськими чиновниками та православним духовенством, а також роль останнього в СРН [32]. Досить уваги Я. Цецик приділяє проблемі ставлення членів СРН до «інородців» (тобто поляків, євреїв і німців) [33; 34; 35], а також аналізує відносини чорносотенців з іновірцями (католиками, іудеями та протестантами) [36].…”