Археологічні Матеріали ХVІІІ Ст. Та Перспектива Їх Використання У Вивченні Багатовимірної Спадщини Г. С. Сковороди

Abstract

Вивчення багатовимірної спадщини вдатного українського і в цілому європейського вченого, літератора, педагога і філософа Г.С. Сковороди неможливе без урахування слобожанського середовища ХVІІІ ст., в якому він жив і творив. Воно значною мірою відображено в історичних документах і творах, тогочасному мистецтві та етнографічному матеріалі, які поряд з тим мають і певні недоліки. Перш за все, привертає увагу той факт, що ця інформація позбавлена конкретики висвітлення повсякденного життя низових народних мас: житло та його інтер’єр, речі особистого, побутового та релігійного вжитку, елементи одягу, тобто – все те, що постійно супроводжувало життя козаків, міщан та посполитих [1, с. 91–93, 162]. Безумовно, вагомий внесок у вивчення не такого далекого минулого створює етнографія, особливо у фольклорній сфері та у вивченні традицій костюму. Однак, сподіватись на те, що на нашій території, по котрій прокотилося кілька війн, революцій, репресій та голодоморів, збереглися речі ХVІІІ ст. не приходиться. В цьому аспекті ми маємо чималу лакуну. Значною мірою вона може бути заповнена матеріалом, здобутим під час археологічних розкопок. Надбання археологічних експедицій, останнім часом, значно поповнюють державний культурно-історичний фонд, збагачуючи нашу спадщину та примножуючи знання щодо важливого етапу історичного розвитку