Антиексудативні властивості рідкого спиртово-водного екстракту листя аїру звичайного (Acorus calamus L.)

Abstract

Мета дослідження – вивчення антиексудативних властивостей рідкого спиртово-водного екстракту листя аїру звичайного (Acorus calamus L.) (РСВЕЛА). РСВЕЛА був отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ під керівництвом професора Т. М. Гонтової. Протизапальні властивості РСВЕЛА досліджені на білих безпородних щурах на моделях карагенінового та гістамінових набряків. Досліджуваний РСВЕЛА (0,5 мл / кг) і препарати порівняння, а саме: диклофенак натрію (у дозі 8 мг / кг), кверцетин (у дозі 11 мг / кг) і лоратадин (у дозі 1 мг / кг), на моделі карагенінового та гістаміновими набряків застосовували в лікувально-профілактичному режимі: внутрішньошлунково одноразово щодня протягом 5 діб до моделювання запалення й за 1 год до ін'єкції флогогену (карагеніну або гістаміну відповідно). Розвиток набряку спостерігали в динаміці за показником об'єму лапи, який визначали за допомогою цифрового плетизмометра. Через 24 год після введення флогогену в тварин визначали кількість лейкоцитів і ШОЕ. Встановлено, що на моделі карагенінового та гістамінового набряку РСВЕЛА чинить протинабрякову дію. Антиексудативна активність РСВЕЛА склала 68,9 % (р < 0,05) на 120 хв запалення та 79,5 % (р < 0,05) на 180 хв у разі карагенінового набряку. На моделі гістамінового набряку антиексудативна дія РСВЕЛА склала 50,8; 27,7 і 50,0 % відповідно на 30, 60 і 90 хв набряку. За виразністю антиексудативної дії, ступенем зниження ШОЕ та показника лейкоцитозу РСВЕЛА не поступається всім трьом препаратам порівняння: диклофенаку натрію, кверцетину і лоратадину. Таким чином, встановлено, що РСВЕЛА має антиексудативну дію, що є обгрунтуванням подальших досліджень з перспективою створення на його основі нових ефективних фітопрепаратів для профілактики та фармакокорекції запальних процесів.

An Experimental Study of the Cryopreserved Placenta Extract Effect On the Sodium Diclofenac Anti-Inflammatory Activity

“…Проведене дослідження показало, що субплантарне введення λ-карагеніну призводить до статистично вірогідного (р = 0,018) збільшення об'єму ушкодженої кінцівки вже через 30 хв на 29,2 ± 3,3 % відносно вихідних показників, що становить, відповідно, 2,04 ± 0,06 мл (таблиця). Запальний процес у стопі щурів супроводжувався характерним збільшенням її об'єму, яке зберігалося в щурів контрольної групи впродовж усього терміну дослідження з максимальною виразністю на 120-180 хв після введення флогогену, що узгоджувалось із даними літератури [19,24]. Відомо, що через 3 год після введення починається поступова регресія запальної відповіді, тому спостереження проводили впродовж саме перших трьох годин [19].…”