Розглянуто семантичні, структурні та дериваційні особливості моно- та полілексемних терміноодиниць на позначення приватної будівлі та її частин у тексті трактату Вітрувія “De architectura” та властиві їм парадигматичні зв’язки, зокрема гіперо-гіпонімічні. Виявлено, що в цій тематичній групі переважають полілексемні ТО, серед монолексемних більшість становлять латинізми, в основному, суфіксальні та складно-суфіксальні, їм поступаються грецизми, як правило, латинізовані складно-суфіксальні. Встановлено, що за синтаксичною структурою серед полілексемних домінує атрибутивна модель з узгодженим означенням-прикметником, де аналізовані ТО здебільшого виконують роль опорної лексеми, але трапляється також їх залежне вживання у Genetivus.