Активність Метаболітів Вуглеводного Обміну Пацієнтів З Політравмою Та синдромом Відміни Алкоголю, Ускладненим Алкогольним Делірієм

Abstract

Проблема зловживання алкоголем, яка спостерігається у майже п’ятої частини населення нашої планети, є однією з найбільш соціально значущих у всьому світі. Відомо, що від 25 до 85 % пацієнтів перебувають у стані алкогольної інтоксикації під час госпіталізації до відділення політравми. Метою роботи було визначити вміст основних метаболітів вуглеводного метаболізму, зокрема глюкози, піровиноградної кислоти та молочної кислоти, у крові пацієнтів із поєднаною травмою та алкогольним делірієм залежно від способу седації. Матеріали та методи. У дослідження включено 80 пацієнтів з політравмою середньої тяжкості та у стані відміни алкоголю, ускладненому алкогольним делірієм. Медіана віку становила 45 років [39–54]. Пацієнтам групи 1 (n = 40) як метод седації вводили дексмедетомідин, у групі 2 (n = 40) використовували седацію діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Для діагностики делірію використовували метод CAM-ICU. У крові пацієнтів визначали концентрацію глюкози, молочної кислоти та піровиноградної кислоти (пірувату). Результати. Уміст глюкози в крові хворих 1-ї групи при надходженні до ВІТ становив 7,45 [6,52; 8,97] ммоль/л, що у 1,7 раза вище цього показника у контрольній групі, на 3-тю добу зменшувався на 9,4 % порівняно з рівнем, що визначався на 1-шу добу надходження до ВІТ, та становив 6,75 [6,13; 8,0] ммоль/л, але не досягав рівня глюкози у контрольній групі та залишався вищим на 55,1 % порівняно з конт­ролем. На 7-му добу вміст глюкози в крові зменшувався до нормальних значень та становив 5,55 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 2-ї групи рівень глюкози становив 8,3 [7,2; 9,87] ммоль/л, що в 1,9 раза вище, ніж у конт­рольній групі. На 3-тю добу рівень глюкози в крові зменшувався на 6 % до 7,8 [6,95; 9,2] ммоль/л, а через тиждень після надходження становив 6,6 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 1-ї групи рівень пірувату у день надходження до ВІТ становив 0,127 [0,115; 0,130] ммоль/л, лактату — 2,345 [2,11; 2,66] ммоль/л, співвідношення лактат/піруват — 18,46. Ці ж показники у пацієнтів 2-ї групи були дещо вищими: піруват — 0,129 [0,104; 0,147] ммоль/л, лактат — 2,535 [2,33; 2,81] ммоль/л, лактат/піруват — 19,65. На 7-му добу серед пацієнтів 1-ї групи рівень пірувату сягав 0,103 [0,098; 0,111] ммоль/л, лактату — 2,040 [1,86; 2,19] ммоль/л, лактат/піруват — 19,81. У пацієнтів 2-ї групи на 7-й день рівень пірувату сягав 0,108 [0,093; 0,129] ммоль/л, лактату — 2,455 [2,26; 2,748] ммоль/л, лактат/піруват — 22,73. Таким чином, гіперглікемія спостерігалася в крові хворих з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, під час надходження до стаціонару, на 3-тю добу перебування в стаціонарі (1-ша та 2-га групи) та на 7-му добу у пацієнтів 2-ї групи, що свідчить про порушення біохімічних механізмів, що сприяють гомеостазу глюкози в крові. Висновки. Використання дексмедетомідину для седації пацієнтів у стані відміни алкоголю та з алкогольним делірієм і політравмою зменшує прояви порушень вуглеводного обміну.