Virgin Forests and Natural Forests and Their Definitions

Abstract

У лісовому покриві Українських Карпат, переважно на об'єктах природно-заповідного фонду й у важкодоступних захисних категоріях лісів, збереглись природні лісові екосистеми пралісового та умовно-пралісового клімаксового стану, а також перестійні і старовікові деревостани, які належать до власне природних лісів. Праліси-це лісові екосистеми (угруповання), які виникли й розвиваються природним шляхом під впливом тільки природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без істотного втручання людини, видова, вікова й просторова структури яких визначаються тільки чинниками природного середовища. У циклі розвитку пралісу можна виділити сім фаз: відновлення, молодняку, жердняку, оптимальна, вибіркова, старіння, розпаду, які формують три стадії: доростання, оптимальну та розпаду. У сукцесійно-динамічному розвитку праліси є кінцевою стадією розвитку рослинності-клімаксовими ценозами. Основними ознаками їх ідентифікації є: цілісність території, наявність всіх фаз розвитку, зядатність до самопідтримання та самовідновлення, складна ценотична і вікова структура, наявність відмерлої деревини, відсутність або дуже слабкий антропогенний вплив. На схемі показано структурну сукцесійно-клімаксову організацію пралісів, квазіпралісів і природних лісів першої і другої генерацій, їх сукцесійні стадії. Вони потребують збереження та охорони. У природних лісах, які перебувають на сукцесійній стадії відновлення, формування та стиглості, дія закону щодо заборони проведення господарських заходів не повинна поширюватись. Ключові слова: Закон України; охорона; праліси; умовні праліси; природні ліси; означення.

Natural afforestation of the fallows in the Western Polissya

“…The species composition of the dendroflora of the fallow lands of the Pridnestrovian Podillya includes 52 species of woody and shrubby plants [44], which is explained by the richness of forest conditions in the region. The researchers also claim that the establishment of anthropogenic ecotones is observed over time between forest areas and fallows, provided that they are very close.…”

Стан Соснових Насаджень У Рекреаційно-Оздоровчих Лісах Лівобережного Полісся

“…Ліси України за призначенням і місцем розташування виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції і мають обмежене експлуатаційне значення (Bondarenko & Furdychko 1994). Рекреаційно-оздоровчі ліси, зі свого боку, виконують рекреаційні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, їх використовують для туризму, занять спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення (Myklush 2013, Parpan et al 2021. До рекреаційно-оздоровчих лісів належать лісові ділянки, які розташовані: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів у лісах; зелених зон навколо населених пунктів (лісопаркова частина); зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина) (Procedure for Dividing Forests 2007).…”

“…Дослідження рекреаційно-оздоровчих лісів привертає увагу багатьох науковців із країн Європи та Північної Америки (Edwards et al 2012, Filyushkina et al 2017, Hansen et al 2017, Sanchez-Badini & Innes 2019, Pintilii 2022. В Україні дослідження в рекреаційно-оздоровчих лісах здійснювали багато дослідників (Holubchak et al 2019, Musienko et al 2020, Parpan et al 2021, Bondar & Tsytsiura 2021. Водночас є дуже мало інформації про ресурси цих лісів, що обмежує їхнє ефективне використання.…”