Useful Immunohistochemical Markers of Tumor Differentiation

Abstract

Immunohistochemistry (IHC) has been somewhat underutilized in the practice of toxicological pathology but can be a valuable tool for the evaluation of rodent neoplasms, both in a diagnostic and an investigational role. Determining an exact tumor type using standard hematoxylin and eosin (H&E) staining of formalin-fixed tissues can be challenging, especially with metastatic and/or poorly differentiated tumors. Successful IHC is dependent on many factors, including species and tissue type, type and duration of fixation, quality fresh or frozen sectioning, and antibody specificity. The initial approach of most tumor diagnosis IHC applications is distinguishing epithelial from mesenchymal differentiation using vimentin and cytokeratin markers, although false-negative and/or false-positive results may occur. Experimentally, IHC can be employed to investigate the earliest changes in transformed tissues, identifying cellular changes not normally visible with H&E. Individual markers for proliferation, apoptosis, and specific tumor proteins can be used to help distinguish hyperplasia from neoplasia and determine specific tumor origin/type. IHC provides a relatively rapid and simple method to better determine the origin of neoplastic tissue or investigate the behavior or progression of a given neoplasm. Several experimental and diagnostic examples will be presented to illustrate the utility of IHC as a supplement to standard staining techniques.

Клінічні Особливості Імуногістохімічної Діагностики Сарком Та Філоїдних Пухлин Грудної Залози

“…Новішими маркерами, що використовуються для ІГХ-діагностики різних типів сарком, є: myogenin, H-caldesmon, MyoD1 (міосаркоми), MDM2/CDK4 (ліпосаркоми), ERG (ангіосаркоми), TLE1(синовіальна саркома), SOX-10 (нейросаркоми, меланоми), CD163, CD117 (c-kit), HHV8. Важливою є комплексна оцінка маркерів, адже експресія до цитокератину може спостерігатися в тому числі в епіте-ліоїдній ангіосаркомі, рабдоміосаркомі, лейоміосаркомі, меланомі [14,21]. Слабкоспецифічними маркерами, що експресуються при багатьох типах сарком, є також CD34, CD99, EMA, S100-протеїн, SMA [21].…”

“…Важливою є комплексна оцінка маркерів, адже експресія до цитокератину може спостерігатися в тому числі в епіте-ліоїдній ангіосаркомі, рабдоміосаркомі, лейоміосаркомі, меланомі [14,21]. Слабкоспецифічними маркерами, що експресуються при багатьох типах сарком, є також CD34, CD99, EMA, S100-протеїн, SMA [21]. До сарком, що мають специфічні маркери, належать рабдоміосаркома, ангіосаркоми, ліпосаркоми, лейоміосаркома, синові-альна саркома.…”

“…Імуногістохімічна діагностика ФП відбувається шля-хом оцінки експресії CD34, CD10, p53, CD117 та Ki-67, які, за даними різних авторів, мають різну діагностичну цінність [21,22,24]. Vilela et al (2014) вказують на до-стовірну різницю в експресії Ki-67, CD10, CD34 між доброякісними і проміжними та доброякісними і злоякіс-ними ФП.…”

“…Важко переоцінити роль ІГХ у встановленні точного діагнозу, коли мова йде про недиференційовані та метастатичні пухлини [21].…”

Usefulness of immunohistochemical indicators for diagnosis and prognosis of poorly differentiated tumours

“…Cytokeratins belong to intermediate filaments constituting one of the most important elements of the cytoskeleton in human and animal epithelial cells (10). Previous studies used an AE1/AE3 kit associating two monoclonal antibodies, and epitope expression was demonstrated in most cytokeratins (29,43). The clinical value of cytokeratin expression also relies on the early detection of recurrence and the fast assessment of treatment efficacy (3).…”