Tradycje prawne w regulacjach testamentowych w miastach Królestwa Polskiego XIV–XVI wieku: prawo sasko-magdeburskie, prawo kanoniczne i rzymskie oraz prawodawstwo lokalne

Mikuła, Maciej

doi:10.23858/khkm68.2020.2.001

Cited by 5 publications

(1 citation statement)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…римського права у Краківському університеті 13 . Таким чином, кодифіковане польське міське право у сфері тестаментування базувалося на чотирьох правових традиціях, закладених у саксонсько-маґдебурзькому, канонічному, римському правах і локальному законодавстві 14 .…”

Section: правові засади тестаментуванняunclassified

Establishment of Testaments in Towns of the Volynian Voivodeship in the 17th Century: Legal Grounds and Practices

Biłous¹

2021

UHJ

View full text Add to dashboard Cite

Тестамент як важливий засіб для завершення земних справ людиною перед смертю з'явився задовго до появи християнства, був відомий у римському праві ще Анотація. Мета дослідження: проаналізувати правові засади та практики тестаментування в міському соціумі Волинського воєводства ХVІІ ст. Методологія полягає у застосування методів порівняльно-історичного та системного аналізу, соціальної антропології при вивченні законодавства (зокрема спадкового права), повсякденних практик укладання тестаментів у містах Волині ХVІІ ст. Наукова новизна. Окреслено правові засади укладання тестаментів і спадкування за нормами II Литовського статуту та збірників міського права Б.Ґроїцького, які широко застосовувались у судовій практиці українських міст ранньомодерної доби; висвітлено процес і порядок оформлення тестаментів у повсякденних практиках у містах Волині зазначеного періоду; доведено, що нормою було укладання тестаменту в будинку помираючої особи (за присутності міських урядників і свідків), або в ратуші перед міським судом. Висновки. У містах, що користувалися маґдебурзьким правом, порядок спадкування, оформлення опіки, тестаментування було визначено у правничих збірках, що мали законодавчий характер, авторства Бартоломея Ґроїцького. Норми II Литовського статуту поширювалися на жителів неупривілейованих міст і представників різних станів, які мешкали поза міською юрисдикцією. Міська канцелярія відігравала головну роль у становленні тестаменту як важливого приватноправового акта, обов'язкового до виконання після смерті заповідача. Невдоволені останнім волевиявленням тестатора могли оскаржити його розпорядження у суді, але на практиці цим користувалася незначна частина мешканців міст. Аналіз правових джерел і порівняння їх із практикою укладання тестаментів дає підстави стверджувати, що містяни в більшості випадків шанували право й дотримувалися засад тестаментування. Рідкісними були випадки укладання цих актів власноруч. Більшість тестаторів були неписьменними і для оформлення самого акта потребували фахової допомоги працівників міської канцелярії. Після їх смерті ці документи мали вписуватися до урядових міських книг, але, як доводить аналіз актової документації, це відбувалося спорадично. Причинами могли бути небажання спадкоємців оплачувати пов'язані з цим канцелярські видатки або відсутність потреби у цьому. Загалом, незважаючи на поширену практику укладання тестаментів у містах Речі Посполитої, ці документи не стали масовою актовою продукцією у волинських містах, більшість розпоряджень останньої волі укладалися усно без подальшої письмової фіксації.

show abstract

Section: правові засади тестаментуванняunclassified

Establishment of Testaments in Towns of the Volynian Voivodeship in the 17th Century: Legal Grounds and Practices

Biłous¹

2021

UHJ

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Testamenty mieszkańców Lwowa z czasów epidemii pierwszej ćwierci XVII wieku

Winnyczenko

2020

kresy

View full text Add to dashboard Cite

The Lviv Citizens’ Testaments during the 17th-century Plagues The article deals with the testaments written by the inhabitants of Lviv during the plague epidemics in 1602, 1623 and 1625. The acts of last will that emerged during an extraordinary period required special permission and alleviation of the procedure. When the city was haunted by the plague, its frightened population, together with the local officials, left it to escape the infection. These circumstances made some legal procedures in the composition of the testaments more complicated: the local officials who were responsible for providing thi stype of legal services delayed a visit to make a will or refused to come because of the fear or self-infection. Therefore, already sick or still healthy residents of Lviv and its suburbs were forced to express their last will in the presence of not all officials or casual witnesses who agreed to listen and record their last wills. As a result of such non-professional compilation, the testaments which emerged in the plague periods contain many unique details upon the history of daily life in the city during the epidemic. The texts also shed some light on personal perception of the epidemic by some Lviv residents and officials, their preventive actions, and relationships between family members during this rough time. These testaments also reveal the tragic pages of the last hours of plague-infected people who died outside of Lviv at anapiary, near windmills, or in plague camps far from their families and homes. Such acts of last will also show misunderstandings by the testators who divided property in extreme conditions assuming that the whole family might die, and it would not be inherited by anyone. On the contrary, in the case of the death of all members of a family, the testators asked to transfer their property for praying for the souls of the dead. The last option was also practiced among childless testators. In general, the testament texts of the epidemic periods were not written in a high style. Mainly, they contain a declaration of the essential orders concerning debt, property, the salvation of the soul, and the burial of the body, although there were some exceptions.

show abstract

Testament rajcy łódzkiego Klemensa Czarnego z roku 1594

Szymczak¹,

Szymczak²

2022

View full text Add to dashboard Cite

Klemens Czarny należał do elity mieszczaństwa łódzkiego w drugiej połowie XVI w. Był ławnikiem w latach 1561–1572, w 1573 r. został rajcą i sprawował ten urząd do śmierci w 1594 r. Testament sporządził 10 lutego tegoż roku. Cztery córki: Dorota, Zofia, Katarzyna i Anna otrzymały posagi w pieniądzach – po 6 grzywien każda. Natomiast wszystkie grunty orne i ogrody otrzymali jego trzej synowie: Wojciech, Stanisław i Marek, z którym miał mieszkać aż do śmierci. Testament zawiera opis lokalizacji posiadłości Klemensa Czarnego i znanych imiennie jego sąsiadów, wymienia też wiele dawnych nazw topograficznych z terenu dzisiejszej Łodzi. Dodatkową wartość badawczą dokumentu stanowi miejscowy dialekt, w jakim został on spisany.

show abstract

Tradycje prawne w regulacjach testamentowych w miastach Królestwa Polskiego XIV–XVI wieku: prawo sasko-magdeburskie, prawo kanoniczne i rzymskie oraz prawodawstwo lokalne

Cited by 5 publications

References 0 publications

Establishment of Testaments in Towns of the Volynian Voivodeship in the 17th Century: Legal Grounds and Practices

Establishment of Testaments in Towns of the Volynian Voivodeship in the 17th Century: Legal Grounds and Practices

Testamenty mieszkańców Lwowa z czasów epidemii pierwszej ćwierci XVII wieku

Testament rajcy łódzkiego Klemensa Czarnego z roku 1594

Contact Info

Product

Resources

About