The Stroke Unit Story: Where Have We Been and Where Are We Going?

Abstract

<b><i>Background:</i></b> The concept of stroke unit care has been discussed for over 50 years, but it is only in the last 25 years that clear evidence of its effectiveness has emerged to inform these discussions. <b><i>Summary:</i></b> This review outlines the history of the concept of stroke units to improve recovery after stroke and their evaluation in clinical trials. It describes the first systematic review of stroke unit trials published in 1993, the establishment of a collaborative research group (the Stroke Unit Trialists’ Collaboration), the subsequent analyses and updates of the evidence base, and the efforts to implement stroke unit care in routine settings. The final section considers some of the remaining challenges in this area of research and clinical practice. <b><i>Key Messages:</i></b> Good quality evidence confirms that stroke patients who are looked after in a stroke unit are more likely to survive and be independent and living at home 1 year after their stroke. The apparent benefits are independent of patient age, sex, stroke type, or initial stroke severity. The benefits are most obvious in units based in a discrete ward (stroke ward). The current challenges include integrating effective stroke units with more recent systems to deliver hyper-acute stroke interventions and implementing stroke units in lower resource regions.

Неврологічне Й Функціональне Відновлення Після Інсульту При Лікуванні В Інтегрованому Інсультному Блоці В Україні

“…Мозковий інсульт (МІ) є однією з провідних причин смерті й набутої інвалідності дорослого населення [1,2]. Відповідно до оцінок у Глобальному дослідженні тягаря хвороб (Global Burden of Disease study, GBD), у 2019 році у світі трапилось близько 12,2 млн МІ і майже 6,6 млн людей померли від МІ (11,6 % від загального числа смертей). У цілому через передчасну смерть або набуту інвалідність унаслідок МІ людство втратило близько 143 млн років здорового життя, що робить МІ третьою серед провідних причин смерті або інвалідності на планеті [3].…”

“…Непряме порівняння результатів лікування пацієнтів з МІ у цих трьох типах ІБ продемонструвало, що саме ІІБ має найбільші переваги в зниженні ризику смерті або тяжких обмежень життєдіяльності (СШ 0,50; 95% ДІ 0,39-0,65) і є єдиним типом ІБ, що асоціюється зі скороченням терміну стаціонарного лікування [10]. Утім, слід враховувати, що більшість досліджень ІБ були проведені в країнах з високим рівнем доходів населення, тому виникає питання, чи є такою ж корисною ця модель допомоги в країнах з низьким і середнім рівнем доходів [11]. Щоб вирішити це питання, по-перше, слід довести, що ІБ у цих країнах також є ефективними, по-друге, слід дослідити функціонування ІБ у країнах з низьким і середнім рівнем доходів населення і визначити ті компоненти, які є найбільш важливими і придатними для систем охорони здоров'я з обмеженими ресурсами, і, зрештою, розробити план створення мережі ІБ, яка принесе значну користь населенню [12].…”

“…Специфічні процеси, які забезпечують переваги ІБ у зменшенні ризику смерті або залежності від сторонньої допомоги в пацієнтів з МІ, досі не зовсім зрозумілі [11,12]. Govan et al дійшли висновку, що поліпшення результатів лікування в пацієнтів, які були госпіталізовані в ІБ, порівняно з тими, хто перебував у звичайній палаті, пов'язане з відмінностями в тактиці лікувальних заходів.…”

Public stroke awareness among Gharbia governorate inhabitants: a cross-sectional study

“…During much of the twentieth century, the medical profession held a nihilistic view regarding acute ischemic stroke (AIS) management, and it was believed that little could be done to alter the natural history of the condition [1]. However, the past two decades witnessed a quantum leap in early stroke management, the most important of which is the growing use and expanded eligibility of IV thrombolysis (IVT) and mechanical thrombectomy (MT) which changed our visions of stroke from a largely untreatable condition in its acute phase to a true medical emergency that is potentially treatable and sometimes curable [2].…”

Age Is Only a Number Also in Hyperacute Stroke Care—But Not an Irrelevant One

“…Acute hospitalization often leads to deterioration in the elderly [ 28 , 29 ]. Fortunately, patients of all ages benefit from care in a stroke unit [ 30 , 31 ], where the first steps can be taken in order to try to achieve their prior functional status. However, no neurological procedure can help a patient achieve a better functional status compared to the one preceding the stroke, and therefore, information on this should be easily available to aid decision making.…”