The Roles of Moral Disengagement and Learned Helplessness Towards International Postgraduate Students’ Academic Procrastination

Abstract

Objective Supervisors play an important role in international postgraduate students’ academic performance, their insufficient guidance and supervision are the main antecedents for international postgraduate students’ academic procrastination. Meanwhile, international postgraduate students’ disengagement tendency and learned helplessness in dealing with supervisor’s moral disengagement will significantly affect their academic choices and outcomes. Methods Based on self-determination theory, this research distributed 350 questionnaires through two-stage time-lagged method and 266 valid questionnaires were recovered. Hierarchical regression analysis examined the direct effect of supervisor’ moral disengagement on international postgraduate students’ academic procrastination, as well as the moderating effect of international postgraduate students’ moral disengagement and learned helplessness. Results The results indicated that 1) supervisor’s moral disengagement significantly predicts international postgraduate students’ academic procrastination, 2) international postgraduate students’ moral disengagement and learned helplessness positively moderate the above relation, and 3) international postgraduate students’ learned helplessness positively moderates the moderating effect of international postgraduate students’ moral disengagement. Conclusion This study revealed the antecedents and conditions of international postgraduate students’ academic procrastination, which enriched the theoretical connotation and practical application of self-determination theory in the field of international postgraduate students’ education.

Causal explanation of academic enthusiasm based on the interaction of teachers and English language learners: Self-regulation, academic hope, and academic engagement among English language learners

“…Also, according to the research findings, academic hope is directly related to academic enthusiasm. This finding is with the results by Chena et al (2020) , Farid and Ashrafzade (2021) , Snyder et al (2002) , and Wu and He (2022) are consistent. Sohrabi et al (2021) concluded in their research that there is a positive and significant relationship between students’ hope and academic enthusiasm, and hopeful students have more academic enthusiasm.…”

“…The results of Laslo-Roth et al (2022) also showed that people with higher academic enthusiasm have higher academic motivation, are more hopeful about their academic future, and feel higher self-regulation. A study of more than 20 years of research in the field of hope shows that more hopeful students in education and life, show better performance than other students and have higher academic enthusiasm ( Wu and He, 2022 ).…”

“…Another effective factor that plays an important role in students’ academic enthusiasm is academic hope ( Wu and He, 2022 ). Hope is a cognitive capacity based on a mutual feeling arising from the purposeful determination of goals and the path to achieving goals ( Chena et al, 2020 ).…”

Девіація Феномену Прокрастинації У Лікарів-Інтернів За Фахом "Анестезіологія" У Воєнний Час

“…У недавніх дослідженнях аспекти п'ятифакторної моделі були застосовані до академічної прокрастинації [11]. Основними причинами прояву академічної прокрастинації є порушення у технічній стороні діяльності та невміння суб'єктів навчання розставляти пріоритети у своїй роботі, іншими словами, у них спостерігається несформованість навичок тайм-менеджменту, що призводить до непослідовності, безсистемності дій та нездатності довгий час зосереджуватися на проблемі [1].…”

“…Вивчена безпорадність проявляється як стан когнітивного дисбалансу та втоми. Люди схильні внутрішньо приписувати невдачу події, що призводить до їхньої когнітивної дилеми відсутності впевненості і підриває їхню здатність виконувати завдання, щоб максимально уникнути прийняття цільового рішення і відмовитися від пошуку шляхів подолання труднощів [11].…”