ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛЕГІТИМІЗОВАНОЇ АГРЕСІЇ ПОЛІЦЕЙСЬКИХАнотація. Особливості професійної діяльності поліцейських характеризуються частою взаємодією з різними соціальними прошарками населення, включаючи правопорушників та асоціально налаштованих осіб. У зв'язку з цим поліцейські можуть використовувати агресію, як інструмент захисту чи попередження неправомірних дій. Застосування агресії з метою захисту охоронюваних державою прав є ознакою використання легітимізованої агресії. Такий вид агресивної поведінки втілюється правоохоронцями в рамках виконання професійних функцій, якщо такі дії будуть ефективними в професійній діяльності, а також створюють умови для успішного виконання службових завдань.За результатами проведеного опитування правоохоронців встановлено, що 77% з них розглядають агресію як обґрунтовану реакцію в ситуаціях, де існує загроза життєдіяльності. Водночас близько половини правоохоронців припускають легітимність вияву агресії в інших ситуаціях: коли порушується їхня честь і гідність чи проявляють її з метою відновлення порушеної справедливості. Такі аспекти прояву легітимізованої агресії можуть свідчити про вихід агресії за рамки дозволеності та мати деструктивні наслідки.Аналіз результатів дослідження обумовив необхідність оптимізації легітимізованої агресії працівників поліції. Це було здійснено шляхом авторського тренінгу інтегративного типу «Оптимізація легітимізованої агресії в діяльності працівників поліції", спрямованого на розвиток професійної компетентності поліцейських. Завданнями тренінгу було визначено: усвідомлення меж легітимності агресії, покращення комунікаційних навичок, підвищення рівня саморегуляції та розвиток вмінь діяти в екстремальних ситуаціях. Структура тренінгової програми включала п'ять тематичних блоків: установчий, когнітивний, комунікативний, регулятивний та поведінково-діяльнісний. Програмою тренінгу передбачено проведення 10 занять, які базуються на принципах гуманістичної, гештальт-психології, а також окремих положеннях психоаналітичного підходу.