The Patient with Hypertension and Type II Diabetes mellitus in General Practice: Modern Aspects of Therapy

Abstract

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава доведено, що цукровий діабет (Цд) 2-го типу підвищує серцево-судинний ризик у чоловіків у два рази, у жінок -у три рази, а наявність артеріальної гіпертензії (АГ) додатково підвищує ризик Цд у чотири рази. Серед хворих на АГ поширеність Цд у 2-2,5 разу вища, ніж у людей із нормальним тиском. Підвищений АТ є одним із факторів ризику розвитку макро-і мікросудинних ускладнень у хворих на Цд. За результатами дослідження UKPDS було виявлено, що збільшення систолічного АТ (САТ) на кожні 10 мм рт.ст. у хворих на Цд 2-го типу асоціювалося з ростом смертності на 17%, інфаркту міокарда -на 12% та мікроваскулярних ускладнень -на 13%. На прикладі клінічного випадку пацієнтки з АГ у поєднанні із Цд 2-го типу розглянуто особливість перебігу захворювання, фактори ризику. Визначено бажані терапевтичні цільові рівні: АТ <130/80 мм рт.ст., HbAlc <7-7,5%; ХС ЛПНЩ <1,8 ммоль/л; зниження маси тіла на 5-7%; уповільнення прогресування/регрес нефропатії (мікроальбумінурії). Стратегією медикаментозної терапії АГ у поєднанні з Цд є комбіноване лікування у більшості пацієнтів, особливо в контексті нижчих цільових рівнів АТ, з використанням для покращання прихильності до лікування фіксованих комбінацій (покрокова терапія) в одній таблетці для більшості пацієнтів. Серед найбільш адекватних комбінацій антигіпертензивних препаратів, що мають доказову базу та можуть застосовуватися у хворих на АГ із Цд, рекомендовано такі: інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) + блокатори кальцієвих канальців (БКК) + діуретик; блокатори рецепторів ангіотензину (БРА ІІ) + БКК + діуретик; ІАПФ + діуретик; БРА ІІ + діуретик; БКК + діуретик; БКК (амлодипін, лерканідипін) + β-блокатор (із вазодилатувальною дією). Ключові слова: артеріальна гіпертензія, клінічний випадок, цукровий діабет, антигіпертензивна терапія.