2015
DOI: 10.1093/jicj/mqv019
|View full text |Cite
|
Sign up to set email alerts
|

The Paradox of Dissent

Abstract: A note on versions:The version presented here may differ from the published version or from the version of record. If you wish to cite this item you are advised to consult the publisher's version. Please see the repository url above for details on accessing the published version and note that access may require a subscription.

Help me understand this report

Search citation statements

Order By: Relevance

Paper Sections

Select...

Citation Types

0
0
0
1

Year Published

2018
2018
2023
2023

Publication Types

Select...
2
2
1

Relationship

0
5

Authors

Journals

citations
Cited by 6 publications
(1 citation statement)
references
References 6 publications
(6 reference statements)
0
0
0
1
Order By: Relevance
“…Виклад матеріалу дослідження. У західній літературі палітра оцінок окремих думок у міжнародному правосудді набагато ширша, зокрема з'явилися серйозні дослідження, які аналізують причини появи окремих думок, їхній зміст та стиль, а також різні аспекти позитивного і негативного впливу окремих думок на процес судочинства, сприйняття рішень суду та діяльності самого суду загалом [1][2][3][4][5][6] Говорячи про можливі мотиви, які спонукають суддю написати окрему думку, А. Ван ден Берг наводить широкий їх перелік. Список починається з випадків, коли суддя чи арбітр публічно відстоює відмінну від більшості точку зору у своїх статтях чи виступах, або коли авторові окремої думки потрібно показати, що держава, яка його призначила, не помилилася у виборі і знову зробить це в майбутньому.…”
unclassified
“…Виклад матеріалу дослідження. У західній літературі палітра оцінок окремих думок у міжнародному правосудді набагато ширша, зокрема з'явилися серйозні дослідження, які аналізують причини появи окремих думок, їхній зміст та стиль, а також різні аспекти позитивного і негативного впливу окремих думок на процес судочинства, сприйняття рішень суду та діяльності самого суду загалом [1][2][3][4][5][6] Говорячи про можливі мотиви, які спонукають суддю написати окрему думку, А. Ван ден Берг наводить широкий їх перелік. Список починається з випадків, коли суддя чи арбітр публічно відстоює відмінну від більшості точку зору у своїх статтях чи виступах, або коли авторові окремої думки потрібно показати, що держава, яка його призначила, не помилилася у виборі і знову зробить це в майбутньому.…”
unclassified