The Origins of European Thought About the Body, the Mind, the Soul, the World, Time and Fate.

Boas, George; Onians, R. B.

doi:10.2307/2182526

Cited by 37 publications

(5 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Серед досліджень з цієї теми слід вказати на класичну роботу Р.Оніанса [Onians 1951], працю А.Адкінса [Adkins 1970], дослідження психологічних понять у давньогрецькій літературі Т.Вебстера [Webster 1957;2014]. Слід відзначити також дослідження рефлексивних обертів в давньогрецькій мові у роботі К. Гантара [Gantar 1966 [Chantraine 1968;Liddell 1996;Meyer 1901;Schneider 1797].…”

Section: огляд останніх дослідженьunclassified

Ментальний Лексикон Давньогрецької Філософії

PAVLENKO

2023

Phil. and pol. sci. in the cont. of mod. cult.

View full text Add to dashboard Cite

Розглядається можливість побудови моделі інтерпретації ментального образу світу, що відображений в давньогрецькій мові і філософії. Спростовується теза про відсутність в давньогрецькій філософії розуміння і точної диференціації психічних станів, свідомості і особистісних характеристик людини. В давньогрецькій мові різних періодів, починаючи з Гомера, присутній ретельно розроблений ментальний лексикон, який вказує на досить розвинені уявлення про внутрішній світ людини, відношення до сущого і сутності, онтичну побудову і ноематичну структуру. Очевидно, що ментальний словник не залишався і не міг залишатися незмінним протягом такого довгого часу. Можна виділити основні етапи формування лексичного складу і семантики різних понять, що дозволяє описувати внутрішні, душевні стани та процеси або, власне, ментальну картину світу людини античності. Важливою умовою такого дослідження є етимологічна, історико-культурна і герменевтична інтерпретація ментального словника давніх еллінів. Всі ці уявлення також актуалізують проблематику істини і достовірності в античній філософії, яка має безпосереднє відношення до онтологічної розмітки сущого і його відображення в давньогрецькій мові різних історичних періодів. Саме у мові філософії виробляються і закріплюються ейдоси єдиної істини та їх ментальні еквіваленти.

show abstract

Section: огляд останніх дослідженьunclassified

Ментальний Лексикон Давньогрецької Філософії

PAVLENKO

2023

Phil. and pol. sci. in the cont. of mod. cult.

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…grynai subjektiškai traktuojamų asmenų (Nussbaum 2001, Irwin 1995, MacIntyre 2007, Bobonich 2002, Moravcsik 2000, Warren 2014, Onians 2000. Galėtume tvirtinti, kad šiuolaikiškai suprantamos etikos užuomazgos filosofiniame graikų mąstyme nuosekliai -ir net neišvengiamai -išauga iš estetinės graikų patirties: žvaigždėto dangaus stebėjimo ir gėrėjimosi juo fenomenologija atskleidžia, kaip dalinis ir santykinis kosmo pažinimas, nepretenduojantis į jokius galutinius atsakymus ir į jokią galutinę tiesą, o sykiu estetinė dangaus grožio kontempliacija yra pajėgi steigti -ir iš tiesų steigia -etinio ir net religinio įsipareigojimo kosmui, kaip prieš žmogiškojo stebėtojo akis bei proto žvilgsnį pasirodančiam kitam -kosmiškajam ir dieviškajam -asmeniui ir asmeninio santykio nariui, galimybės sąlygas.…”

Section: Graikų Filosofija Ir Nežinojimo Prezumpcija: Filosofinis Mąs...unclassified

Graikiškosios filosofijos sampratos aktualumas: ko galėtume pasimokyti iš senovės graikų

Kardelis

2023

AFS

View full text Add to dashboard Cite

The article is dedicated to the problem of relevance of the Classical Greek understanding of philosophy to contemporary philosophy. A distinction is made between the relevance of the Greek philosophy that has already been realized, or made actual, in the sphere of contemporary philosophy and culture, and the relevance of the Greek philosophy which is yet in need of realization, that is, which has a potential of being realized in the future. The author, mainly focusing on this latter kind of relevance, for it is more interesting from the philosophical point of view and suggests new ways to reinvigorate the contemporary field of philosophical thought, discusses the original Greek understanding of philosophy that can be discerned from the ancient Greek philosophical texts and the original Greek term for philosophy, philosophia. The author presents an analysis of the Greek word philosophia from the etymological and conceptual points of view, disclosing its several layers of meaning. It is argued that the Greek philosophical thinking employs a productive combination of pre-methodical and methodical thought, deriving from this combination a specific synergy that might also be useful to contemporary philosophy. A point is made that the original Greek notion of philosophy, understood as the love of divine wisdom, presupposes both modesty, stemming from the acknowledgment of one’s absolute ignorance of the most important philosophical answers, and intellectual passion. The author makes a claim that the original close and deep relation between the Greek philosophy and astronomy was instrumental in the original Greek understanding of the philosopher as a theōros of a special kind, that is, as a theoretic viewer of the entire cosmos who focuses on the whole of the cosmos (or reality in general), not on its individual constituents and details. What was expected of the Greek philosopher was the ability to deeply appreciate the beauty, unity, and underlying divine order of the cosmos, not the capacity to acquire the knowledge of concrete information related to it. The attention is drawn to the circumstance that the Greek philosopher’s aesthetic appreciation of the cosmos that took place at the moments of its theoretical contemplation had also a specific ethical aspect to it – an aspect that cannot be simply explained in terms of the Classical Greek virtue ethics and can be rather viewed in terms of the modern approaches to ethics. The relation between the ability to acknowledge one’s ignorance of the most important matters and the capacity to theoretically contemplate and aesthetically appreciate the cosmos in holistic terms is viewed by the author as potentially relevant to those contemporary thinkers who seek to reassert the unique status of philosophy, its special place among other disciplines, and to rethink the radical difference between philosophy and science. After discussing some other aspects of potential relevance of the Greek understanding of philosophy to contemporary philosophy, the author makes a conclusion that the Classical Greek understanding of the nature of philosophy should be viewed not as having to replace, but as being able to complement the current understanding of the nature and mission of philosophy.

show abstract

“…Nuestro propósito es mostrar 1 Ya en la literatura homérica el θυμός y el grupo de palabras con él relacionado -κῆρ, κραδία (el corazón); φρένες y πραπίδες (el diafragma, los pulmones)-ocupan un lugar central en relación con la vida mental del individuo. Ver Onians (1954) y Clarke (1999). Las citas de República se dan según la traducción de Antonio Gómez Robledo, exceptuando que indique que son de mi autoría y siguiendo la edición del texto griego de Burnet.…”

Section: El Carácter Bivalente De τὸ θυμοειδές En Repúblicaunclassified

El carácter bivalente de τὸ θυμοειδές en República

Fierro¹

2013

Ecos De Filosofía Antigua

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

The Origins of European Thought About the Body, the Mind, the Soul, the World, Time and Fate.

Cited by 37 publications

References 0 publications

Ментальний Лексикон Давньогрецької Філософії

Ментальний Лексикон Давньогрецької Філософії

Graikiškosios filosofijos sampratos aktualumas: ko galėtume pasimokyti iš senovės graikų

El carácter bivalente de τὸ θυμοειδές en República

Contact Info

Product

Resources

About