“…Сполуки п'яти-(Cr (V), чотири-(Cr (IV) і двовалентного (Cr (IІ) хрому нестабільні й у природі трап ляються рідко [27]. Токсична дія хрому (ІІІ) пов'язана з його здатністю заміщувати магній у ДНК полімеразі та в інших ферментах, зв'язуватися з PO 4 3--групами, реагувати з карбо-нільними і сульфгідрильними групами ферментів, впливати на процеси реплікації і транскрипції [12,40,42,49]. Cr (VI) може викликати перфорацію носової перего-родки, астму, бронхіт, запалення легень і печінки, рак бронхів.…”
Із водойм Язівського сіркового родовища (Прикарпаття, Україна) виділені бак-терії, що здійснюють дисиміляційне відновлення сульфату. 12 культур виявилися резистентними до наявності у середовищі Cr (VI) в концентрації 1 мМ. За наявнос-ті у середовищі 5 мМ Cr (VI) біомаса бактерій і вміст гідроген сульфіду знижували-ся приблизно удвічі. За відсутності в середовищі сульфату бактерії використовують Cr (VI) як кінцевий акцептор електронів. За наявності у середовищі сульфату і Cr (VI) спостерігається відновлення останнього гідроген сульфідом. Cr (ІІI) у концен-траціях 1-5 мМ не викликає помітної інгібувальної дії на сульфатвідновлювальну активність. Здатність виділених бактерій детоксикувати Cr (VI) шляхом його вико-ристання як кінцевого акцептора електронів і відновлення за рахунок утворюваного ними гідроген сульфіду роблять їх перспективними у використанні для біоремедіа-ції навколишнього середовища від сполук токсичного шестивалентного хрому.Ключові слова: шестивалентний хром, сульфатредукція, сульфатвідновлю-вальні бактерії, гідроген сульфід, сульфат, біоремедіація.
ВСТУПВажливою екологічною проблемою є забруднення довкілля сполуками важких металів, зокрема хрому. У невеликих кількостях цей елемент потрібен для живих організмів. Тривалентний хром бере участь у регуляції метаболізму глюкози і ліпі-дів у ссавців, стабілізації третинної структури білків, підтриманні конформації РНК і ДНК [6]. За підвищених концентрацій шестивалентний хром виявляє токсичну, му-тагенну та канцерогенну дію, пришвидшує процеси апоптозу [16,27,54]. Хром роз-глядається як один із найнебезпечніших забруднювачів навколишнього середови-ща [15,54]. Сполуки хрому широко використовуються у різних галузях промисло-вості (антикорозійні агенти, виробництво фунгіцидів, пігментів, фарб, дублення шкіри, специфічне оброблення деревини тощо) [5].У природі найчастіше трапляються високотоксичні сполуки шестивалентного хрому (Cr (VI), і малорозчинні менш токсичні форми Cr (III) [25,26]. Сполуки п'яти-(Cr (V), чотири-(Cr (IV) і двовалентного (Cr (IІ) хрому нестабільні й у природі трап ляються рідко [27].
“…Сполуки п'яти-(Cr (V), чотири-(Cr (IV) і двовалентного (Cr (IІ) хрому нестабільні й у природі трап ляються рідко [27]. Токсична дія хрому (ІІІ) пов'язана з його здатністю заміщувати магній у ДНК полімеразі та в інших ферментах, зв'язуватися з PO 4 3--групами, реагувати з карбо-нільними і сульфгідрильними групами ферментів, впливати на процеси реплікації і транскрипції [12,40,42,49]. Cr (VI) може викликати перфорацію носової перего-родки, астму, бронхіт, запалення легень і печінки, рак бронхів.…”
Із водойм Язівського сіркового родовища (Прикарпаття, Україна) виділені бак-терії, що здійснюють дисиміляційне відновлення сульфату. 12 культур виявилися резистентними до наявності у середовищі Cr (VI) в концентрації 1 мМ. За наявнос-ті у середовищі 5 мМ Cr (VI) біомаса бактерій і вміст гідроген сульфіду знижували-ся приблизно удвічі. За відсутності в середовищі сульфату бактерії використовують Cr (VI) як кінцевий акцептор електронів. За наявності у середовищі сульфату і Cr (VI) спостерігається відновлення останнього гідроген сульфідом. Cr (ІІI) у концен-траціях 1-5 мМ не викликає помітної інгібувальної дії на сульфатвідновлювальну активність. Здатність виділених бактерій детоксикувати Cr (VI) шляхом його вико-ристання як кінцевого акцептора електронів і відновлення за рахунок утворюваного ними гідроген сульфіду роблять їх перспективними у використанні для біоремедіа-ції навколишнього середовища від сполук токсичного шестивалентного хрому.Ключові слова: шестивалентний хром, сульфатредукція, сульфатвідновлю-вальні бактерії, гідроген сульфід, сульфат, біоремедіація.
ВСТУПВажливою екологічною проблемою є забруднення довкілля сполуками важких металів, зокрема хрому. У невеликих кількостях цей елемент потрібен для живих організмів. Тривалентний хром бере участь у регуляції метаболізму глюкози і ліпі-дів у ссавців, стабілізації третинної структури білків, підтриманні конформації РНК і ДНК [6]. За підвищених концентрацій шестивалентний хром виявляє токсичну, му-тагенну та канцерогенну дію, пришвидшує процеси апоптозу [16,27,54]. Хром роз-глядається як один із найнебезпечніших забруднювачів навколишнього середови-ща [15,54]. Сполуки хрому широко використовуються у різних галузях промисло-вості (антикорозійні агенти, виробництво фунгіцидів, пігментів, фарб, дублення шкіри, специфічне оброблення деревини тощо) [5].У природі найчастіше трапляються високотоксичні сполуки шестивалентного хрому (Cr (VI), і малорозчинні менш токсичні форми Cr (III) [25,26]. Сполуки п'яти-(Cr (V), чотири-(Cr (IV) і двовалентного (Cr (IІ) хрому нестабільні й у природі трап ляються рідко [27].
“…The dual role of chromium in the cell metabolism implies the presence of effective mechanisms for controlling its entry into the cells, accumulation and detoxification. Yeast tolerance to Cr(VI) as well as chromium accumulation inside yeast cells were shown to be dependent on treatment time, metal concentration, biomass density and phase of growth [8,9,15].…”
Section: The Main Pathway Of Cr(vi) (Hexavalent Chromium) Detoxificatmentioning
confidence: 99%
“…The main pathway of Cr(VI) detoxification in microorganisms, and particularly in bacteria, involves its reduction to Cr(III) [5,15]. In yeast, the role of chromate reduction to mitigate the toxicity of Cr(VI) is still open for discussion.…”
Section: The Main Pathway Of Cr(vi) (Hexavalent Chromium) Detoxificatmentioning
confidence: 99%
“…In yeast, the role of chromate reduction to mitigate the toxicity of Cr(VI) is still open for discussion. It was suggested that the principal reason of the yeast resistance to chromium was a low ability to its absorption [4,15]. However, for the chromate-resistant strains of Candida maltosa a NAD-dependent chromate reducing activity was observed [14].…”
Section: The Main Pathway Of Cr(vi) (Hexavalent Chromium) Detoxificatmentioning
confidence: 99%
“…
MEChanisMs of ChroMatE dEtoxifiCation in yEasts
The main pathway of Cr(VI) (hexavalent chromium) detoxification in microorganisms involves its reduction to Cr(IIIChromium in trace amounts is beneficial to humans, animals, plants and microorganisms; it is an element essential for glucose and fat metabolism, stabilization of the tertiary structure of proteins and nucleic acids [3,15]. However, at high concentrations it is extremely toxic, mutagenic and carcinogenic, especially in its oxidized hexavalent form Cr(VI).
MEChanisMs of ChroMatE dEtoxifiCation in yEasts
The main pathway of Cr(VI) (hexavalent chromium) detoxification in microorganisms involves its reduction to Cr(IIIChromium in trace amounts is beneficial to humans, animals, plants and microorganisms; it is an element essential for glucose and fat metabolism, stabilization of the tertiary structure of proteins and nucleic acids [3,15]. However, at high concentrations it is extremely toxic, mutagenic and carcinogenic, especially in its oxidized hexavalent form Cr(VI). The adverse health effects and diverse cellular and molecular reactions make the research on chromium toxicology and metabolism to be very crucial in terms of both environmental protection and clinical medicine. Parallel studies have been performed at molecular and cellular levels using yeasts, mammalian cells and transgenic mice. however the detailed mechanisms of the cell-chromium interactions are yet to be revealed.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.