The Influence of Breathing Exercises on Anxiety and Depression of Cardiosurgical Patients Within the Stationary Program of Physical Therapy

Abstract

Резюме. Мета: оцінити вплив вправ з глибоким диханням на рівень тривоги та депресії серед кардіохірургічних пацієнтів.
 Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 75 пацієнтів, котрим виконувалось кардіохірургічне втручання. Пацієнтів було випадковим чином розділено (у співвідношенні 1:1, метод конвертів) на контрольну групу (КГ, n=38) та тренувальну групу (ТГ, n=37). Перед операцією пацієнти отримували коротку консультацію фізичного терапевта щодо цілей та змісту фізичної терапії, алгоритму активізації після операції. Післяопераційний протокол передбачав ранню мобілізацію пацієнта та заняття з фізичним терапевтом. За необхідності (стан пацієнта, необхідність мотивації) кількість та/чи тривалість занять могла збільшуватися за рішенням фізичного терапевта. Для пацієнтів КГ респіраторна фізична терапія обмежувалася кашлем. Пацієнти ТГ додатково виконували дихальні вправи з глибоким диханням. Для оцінки рівня тривоги та депресії застосовувалася Госпітальна шкала тривоги та депресії.
 Результати дослідження. Відмінностей у антропометричних показниках, функціональному класі NYHA, часових показниках операції не встановлено. Відповідно до результатів першого анкетування, рівні тривоги та депресії не відрізнялися у КГ і ТГ: ±S для тривоги становили відповідно 7,68±3,89 бала і 6,48±3,25 бала (р=0,153), а для депресії 5,66±4,11 і 5,89±3,31 (р=0,787). Аналогічний висновок отримано й при порівнянні результатів груп заключного анкетування: тривога ‑ 4(1; 7,25) бала проти 5(3; 8) балів (р=0,263); депресія ‑ 4,74±3,25 бала проти 5,54±3,61 бала (р=0,314).
 Висновки. Позитивного ефекту від включення вправ з глибоким диханням до післяопераційної програми фізичної терапії на динаміку показників тривоги та депресії не встановлено.

Ensuring Physical Activity of People with Injuries and Diseases of the Musculoskeletal System in Military and Emergency Conditions

“…Для продовження фізичної активності в обмежених умовах рекомендуються вправи, які можна розподілити на декілька великих груп. Це, зокрема вправи для м'язів шиї [5]; вправи для суглобів і м'язів верхніх кінцівок [6]; вправи для м'язів спини і тулуба та вправи на рівновагу; вправи для нижніх кінцівок і органів тазу; дихальні вправи [9,10]; фізичні вправи при неврозах [1,11].…”

“…Дихальні вправи. Дихальні вправи використовуються для профілактики застійних явищ у легенях, поліпшення їх вентиляції тощо; вони запобігають посттравматичним та/або післяопераційним легеневим ускладненням, тренують відповідну мускулатуру, збільшуючи рухливість грудної клітини і діафрагми, забезпечують нормальний газообмін у тканинах [9,10,17].…”

Effect of slow breathing exercise and progressive muscle relaxation technique in the individual with essential hypertension: A randomized controlled trial

“…[24] Other studies demonstrated that SBE might influence autonomic functions reducing BP in essential hypertension patients. [18] It is also reported that procedures involving the Control of breathing can positively affect type 2 Diabetes, [25] depression, [26] pain, [27] glucose, [25] and cholesterol levels. [28] The patient's slow breathing pattern is well-tolerated; carbon dioxide is kept within resting standards, and this breathing rate does not stimulate the chemoreflex activity.…”