The forensic medical aspects of the inappropriate medical care in the modern-day Ukraine

Abstract

Despite the fact that the ever growing relevance of the problem of the inappropriate medical care was long ago brought to the worldwide attention, it has not been practically addressed in the Ukraine since the country gained independence in 1991. The objective of the present study was to consider the specific features of expert examination of the cases of inappropriate medical care as exemplified by the materials of the legal actions and lawsuits instituted against healthcare specialists violating their occupational duties. The results of forensic medical examination by the local Bureaux of forensic medical expertise concerning the 350 so-called malpractice suits instituted in the Ternopol, Zhitomir, and Chernovtsy regions during the period from 207 to 2016 were available for the analysis. The facts of inadequate and inappropriate medical care were documented in 245 (72.0%) cases. The frequency of diagnostic and therapeutic errors amounted to 29.7% and 26.9% respectively while the improper formulation of the medical documentation was recorded in 21.3% of the cases. The cases of poor organization of the diagnostic and treatment process accounted for 14.6% of the total whereas the improper behaviour of the medical personnel was reported in 7.5% of all the known cases of provision of the healthcare services. It is concluded that in the majority of the cases, the citizens of the modern-day Ukraine receive the inappropriate (insufficient and untimely) medical care. Over 80% of the cases of the inappropriate medical care currently provided in the country can be accounted for by the objective reasons, with each fifths case being due to the violation of professional responsibilities by the healthcare providers.

Methodology of the performance of forensic medical examination in cases of medical malpractice litigation

“…(2020))[5,6,8], недостатнє методологічне забезпечення судовомедичних експертиз у випадках кримінальних проваджень проти лікарів та застарілість існуючої нормативної бази, яка не відповідає сучасним запитам судово-слідчої практики, призводить до суб'єктивності виконання таких експертиз, без необхідної системності, фактично на власний розсуд. Унаслідок цього страждає наукова обґрунтованість і доказовість підсумків експертів, що створює підстави для визнання «Висновку експерта» недопустимим доказом, тому негативно відображається на розслідуванні і, в кінцевому підсумку, не сприяє встановленню істини в суді.Тому метою цієї роботи стало створення докладної методики організації і виконання судово-медичної експертизи з приводу скарг на дефекти медичної допомоги та розробка конкретних практичних рекомендацій для судово-медичних експертних установ у випадках досудового розгляду кримінальних проваджень стосовно правопорушень у сфері охорони здоров'я.На підставі вивчення матеріалів 350 судовомедичних експертиз у випадках притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності, виконаних у Тернопільському обласному бюро судово-медичної експертизи, КМУ «Бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Чернівецької ОДА» й «Обласному бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради» впродовж 2007-2016 років[7], з урахуванням власного експертного досвіду пропонуємо таку методику судовомедичних експертиз за «лікарськими справами». Для кращого сприйняття цю методику подаємо у вигляді алгоритму.Алгоритм складається з чотирьох окремих послідовних етапів: підготовчого, організаційноінформаційного, аналітично-оцінюючого й заключного (із формулюванням підсумків і складанням «Висновку експерта»).Підготовчий етап настає з моменту надходження в судово-медичну експертну установу постанови про призначення експертизи.…”