The Effectiveness of Treatment of the Duodenum Peptic Ulcer in the Lviv Region (Retrospective Analysis)

Abstract

Львівський національний медичний університет імені Данила ГалицькогоЕфективність лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у Львівській області (ретроспективний аналіз)Вступ. Епідеміолоґічні дослідження у багатьох країнах світу свідчать про поступове, але постійне зниження поширеності інфекції Н. pylori впродовж останніх 15 років. Загальна поширеність Н. pylori перевищувала 50,0 % серед природних популяцій по всьому світу, але спостерігалися значні відмін-ності між різними реґіонами [6]. Інфекція Н. рylori поширена головним чином у країнах Латинської Америки (79,40 %), у Портуґалії (66,20 %), в Ірані (64,20 %), менше -у Північній Америці, Західній Європі (Чехія -23,50 %; Словаччина -30,0 %) та Австралії (15,50 %) [5,7,9,12].Захворюваність на інфекцію Н. pylori зменшилася в реґіонах як із високою, так із низькою поширеністю. Серед населення Західної Європи з 1996 р. захворю-ваність зменшилася з 36,2 % до 15,2 % у 2011 р., тоді як для населення Північної Африки та Південної Америки цей показник знизився з 71,7 до 40,0 % [7,8,11]. Такі явища зумовлені насамперед розумінням суті цього захворювання [10,11].Частота рецидивів пептичної виразки дванадцяти-палої кишки (ПВДПК) також знизилася, як упродовж року після ерадикації (через реколонізацію H. pylori), так і через реінфекцію, з 60,0-100,0 % до 3,0-10,0 % [9,11]. Таким чином, поширеність інфекції H. pylori зни-жувалася в останні роки. Проте процеси міґрації на-селення нівелюють цю різницю, а зниження темпів поширення Н. pylori останнім часом сповільнюється [3]. Крім цього, частота невдалої ерадикації різко зросла в багатьох країнах через стійкість до антибі-отиків. Лікувати H. pylori у клінічній практиці стає щораз важче [11,12].В Україні, за матеріалами Центру медичної стати-стики України, захворюваність на пептичну виразку за той самий період зросла на 38,4 % і не має тенден-ції до зниження [2], а поширеність ПВДПК досягла 150 випадків на 100 тис. населення. Навіть інтенсив-не впровадження нових проґрам лікування, попри їх переваги, суттєво не змінює загальні показники за-хворюваності та шпиталізації цього континґенту хво-рих [3].Мета роботи. З'ясувати ефективність лікування хворих з ПВДПК та потребу в повторному їх ліку-ванні з часу запровадження Маастрихтських кон-сенсусів.Матеріал і методи дослідження. Вивчено історії хвороби пацієнтів на ПВДПК (віком від 17 до 72 років, середній вік 43,9 ± 1,3 року, з них чоловіків 2 191 (63,60 %), жінок 1 255 (36,40 %) осіб), що проходили стаціонарне лікування в ґастроентеролоґічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні (1996)(1997)(1998)(1999)(2000)(2001)(2002)(2003)(2004)(2005)(2006). Аналіз результатів здійснювали за допомогою критерію Стьюдента для залежних вибірок (за нормального розподілу) та критерію Вілкоксона (за розподілу за законом, що відрізняється від нормального). Вірогідними вважали відмінності за рівнем значимості р < 0,05. Якісні номінальні ознаки описували абсолютними та відносними частотами.Результати дослідження та їх обговорення. Здій-снено ретроспективний аналіз 3 446 історій...