The catalytic activity of carbon nanomaterials in lauroyl peroxide decomposition reaction

Abstract

Досліджено стабільність пероксиду лаурилу у розчинах толуолу, тетрахлорметану, діоксану, етилацетату та бензолу. Визначено каталітичну активність нанопористих (КАУ і СКН) і нанорозмірних (ВНТ) вуглецевих матеріалів, їхніх модифікованих форм (оксиген-та нітрогеновмісних) і ферменту каталази розрахунком констант Міхаеліса за даними кінетики розкладання пероксиду оптимізованою наважкою каталізатора. Встановлено, що активність каталізаторів зменшується у ряді: N-КАУ > N-ВНТ > N-СКН > СКН > СКН О > КАУo-NH 2 > ВНТ > каталаза > КАУ > ВНТo > КАУо. Показано, що зміна каталітичної активності зразків не визначається структурними параметрами (питома поверхня, об'єм пор), але залежить від хімії поверхні матеріалу (її оснóвність і присутність четвертинного нітрогену у структурі). Функціоналізація вуглецевих наноматеріалів гетероатомами оксигену призводить до зменшення, а нітрогену-збільшення їхньої каталітичної активності у реакції розкладання пероксиду лаурилу. Вступ Органічні пероксиди містять пероксидну групу-O-O-і є структурними похідними пероксиду водню, де один або обидва атоми гідрогену заміщені органічними замісниками. Розкладання пероксиду водню детально досліджено, виявлено, які чинники впливають на процес розкладання [1, 2]. Тому особливої уваги потребує дослідження процесів розкладання органічних пероксидів, адже вони знаходять широке застосування у промисловості, лабораторній практиці та у