Symbolics of negation in the Ukrainian linguoculture

Abstract

Мета статті-визначити символи, що в традиційній українській лінгвокультурі пов'язані з реалізацією заперечних значень, з'ясувати їхнє походження та функціональний потенціал. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу до вивчення української фразеології та народної обрядовості. Крім загальнонаукових методів аналізу й синтезу, використано культурно-генетичний метод та лінгвістичні: описовий, методи функціонального аналізу та концептуальноідеографічного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні символьних позначень заперечного змісту, обґрунтуванні їхньої давності та релевантності в сучасній комунікації. Висновки. Доведено, що заперечні символи-потужна та невід'ємна складова людського спілкування. З'ясовано, що в українській лінгвокультурі символіка заперечення заснована переважно на язичницьких уявленнях давніх слов'ян, їхній вірі в силу природи. Водночас символіка заперечення вписана в світовий контекст, оскільки на її формування істотно вплинуло християнство й традиції європейської культури. Усе це посприяло багатозначності та амбівалентності деяких символів. Ключові слова: символ; заперечення; лінгвокультура; фразеологізм; концепт. Баган Мирослава Петровна, доктор филологических наук, профессор, профессор кафедры украинской филологии и славистики Киевского национального лингвистического университета Символика отрицания в украинской лингвокультуре. Цель статьи-определить символы, специализирующиеся в традиционной украинской лингвокультуре на реализации отрицательных значений, выяснить их происхождение и функциональный потенциал. Методология исследования основана на применении междисциплинарного подхода к изучению украинской фразеологии и народной обрядности. Кроме общенаучных методов анализа и синтеза, использован культурно-генетический метод, а также лингвистические: описательный, методы функционального анализа и концептуально-идеографического анализа. Научная новизна исследования заключается в выявлении символьных обозначений отрицательного содержания, обосновании их давности и релевантности в современной коммуникации. Выводы. Доказано, что отрицательные символы-мощная и неотъемлемая составляющая человеческого общения. Установлено, что в украинской лингвокультуре символика отрицания основана преимущественно на языческих представлениях древних славян, их вере в силу природы. В то же время символика возражения вписана в мировой контекст, поскольку на ее формирование существенно повлияло христианство и традиции европейской культуры. Все это способствовало многозначности и амбивалентности некоторых символов. Ключевые слова: символ; отрицание; лингвокультура; фразеологизм; концепт.