Structure, Semantics and Functional Features of Word-Combinations in French Computer Science Texts

Abstract

Національний технічній університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Школяр Л. В. Національний технічній університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Шумченко Т. І. Національний технічній університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ФРАНКОМОВНИХ ТЕКСТАХ ГАЛУЗІ ІНФОРМАТИКИ У статті проаналізовано особливості функціонування словосполучень у франкомовних текстах галузі інформатики. Уточнено поняття «словосполучення» як непредикативної сполуки та «синтаксичної групи» як предикативного поєднання елементів у складі речення. Досліджено їхні структурні та семантичні особливості, визначено, що класифікація словосполучень базується на таких критеріях, як кількість компонентів, морфологічний аспект, тип синтаксичного зв'язку між елементами, характер їхніх функцій-первинних чи вторинних, що передбачає симетрію або асиметрію синтаксичного та семантичного рівнів. Визначено, що за кількістю компонентів словосполучення поділяються на прості, складні та ускладнені. Останні можуть утворюватися шляхом послідовної підрядності, «радіації» та комбінації. За морфологічною ознакою можна виділити субстантивні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіальні та змішані конструкції. Ядерним елементом у словосполученнях текстів галузі інформатики є іменник, оскільки саме він виражає родове поняття, а видовими поняттями, які уточнюють його значення, виступають залежні іменники, прикметники та прислівники. За характером синтаксичного зв'язку між компонентами виділяють сурядні та підрядні словосполучення. Сурядні словосполучення відображають семантико-граматичні комбінаторні потенційні можливості структурних компонентів, об'єднуючи слова однієї частини мови або елементи одного функціонального плану. Підрядній тип зв'язку передбачає поєднання головного та залежного елементів, таким чином, відповідно до валентності складових словосполучення існує низка структурних моделей. Найпоширенішою моделлю у текстах галузі інформатики є конструкція, що поєднує два іменника, розділених прийменником, які вживаються на позначення явищ та процесів, у цьому випадку другий іменник уточнює, конкретизує значення першого. Результати аналізу структурно-семантичних особливостей асиметричних словосполучень дозволили дійти висновку щодо домінування інтерверсивних сполук у текстах досліджуваної галузі, що пов'язано з необхідністю презентації точної інформації на позначення об'єктів, процесів та їхніх кількісних або якісних характеристик. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в компаративному аналізі франкомовних та україномовних словосполучень з метою подальшого дослідження перекладацьких прийомів і трансформацій у процесі їхнього перекладу.