Розглянуто проблему взаємозв'язку народної та професійної музики в контексті фортепіанної творчості іспанського композитора Хоакіна Туріни. Висвітлено, структуровано та підпорядковано методам опрацювання фольклорного матеріалу в професійній музиці комплекс стилістичних фігур іспанської музичної мови-паттернів. Здійснено аналіз «Симфонічної рапсодії» для фортепіано та струнного оркестру Хоакіна Туріни на предмет втілення національних традицій в творчості композитора. Ключові слова: творчість Хоакіна Туріни; фольклор; національні традиції; період Ренасим'єнто; паттерн. Постановка проблеми у загальному вигляді. На сьогоднішній день в музичному виконавстві разом із збереженням класичних традицій «набирає обертів» і досягла вже досить великих масштабів тенденція розширення музичного світогляду і репертуару. Вона має два розвиваючих перспективних вектори: погляд в минуле (звернення до творчості забутих чи маловивчених композиторів минулих епох) і погляд в сучасність (вивчення творчості композиторів-сучасників). Інтереси виконавців і музичних дослідників зводяться до пошуку нового матеріалу, своєрідної terra incognita, до розкриття нерозвіданих сторінок історії музичного мистецтва, що проектує у фокус музикознавства і виконавської практики твори, факти, імена раніше невідомих або маловивчених композиторів та слугує стимулом до розвитку як виконавства, так і музичної науки. Одним із таких в українському музичному континуумі являється Хоакін Туріна (1881-1949)-іспанський композитор, диригент та музичний критик. Фольклорна спадщина стала невичерпним джерелом натхнення для індивідуальної творчості митців Іспанії. Періодом розквіту іспанської музичної культури вважається середина ХІХ-початок ХХ століття, який іспанські теоретики назвали Ренасим'єнто (Renacimiento). Хоакін Туріна вважається послідовником започаткованих у цей час традицій, які зводилися до відтворення національної композиторської школи на основі фольклорної спадщини. Його творчий доробок в різних сферах музичного мистецтва обчислюється трохи більше сотнею опусів та займає чільне місце в іспанській музичній культурі. Найбільш репертуарними стали симфонічні та камерноінструментальні твори, однак, будучи відмінним піаністом, Хоакін Туріна написав більше сімдесяти фортепіанних творів, які являють не менш значний інтерес для виконавців й дослідників, і вивчення яких стає актуальною проблемою музикознавства.
