Some Historical Aspects of the Development of Lobbyism in Ukraine as an Institution of Public Administration

Abstract

The article presents a research on the history of lobbying in modern Ukraine and the development of domestic lobbying during the Russian Empire, the period of the National Liberation struggles of the Ukrainian people and the USSR. The author focuses on the peculiarities of domestic lobbing, which was formed under conditions of a totalitarian system and transformed into post-Soviet years.

Lobbying as One of the Tools of Corporate Governance

“…Industry lobbying is particularly evident in the conditions of Ukraine. Paradoxically, it has its origins in the times of the USSR, when the so-called "red directors" lobbied for the interests of a large enterprise or an entire industry [15]. After Ukraine gained independence, such directors were joined by majority co-owners and owners of enterprises.…”

Foreign Experience of Implementation and Formation of Lobbying in Public Authority Bodies

“…Цей закон стимулював розвиток системи захисту «профспілкових інтересів», представлених лобістами. Останній фактично є уповноваженим представником своїх клієнтів -«королів» промисловості та торгівлі, таких як цукрова, тютюнова та сталеливарна промисловістьу найвищій владі країни [9]. А вже у ХХ ст., було запроваджено правові форми лобізму шляхом створення спеціального конституційно-правового органу Соціально-економічної ради, статус якої чітко визначено главою 11 Конституції Франції 1958 року [10].…”

“…А вже у ХХ ст., було запроваджено правові форми лобізму шляхом створення спеціального конституційно-правового органу Соціально-економічної ради, статус якої чітко визначено главою 11 Конституції Франції 1958 року [10]. Цей орган був створений на базі Ради національної економіки і діє згідно з указом 1925 року, який згодом був перетворений Конституцією 1946 року в одного з основних конституційних суб'єктів законодавчого процесу [9]. На сьогодні Соціально-економічний комітет виконує своєрідну «лобістську роль у парламенті».…”

“…При цьому лобістів вони називають експертами. Експерти зазначили, що існує дві причини, чому Франція уникає вживання таких слів, як «лобізм» і «лобіювання»: по-перше, це непрямий наслідок офіційної заяви влади про заборону вживання «нецензурних/непристойних» іноземних слова; по-друге, лобізм не визнається на офіційному рівні як політико-правовий інститут [9]. Французькою ця концепція в основному відома як «Змова (інтрига) в кулуарних коридорах (парламенту)» (intrigues de coloirs (parlament)) [9], насправді лобістів здебільшого називають «групами тиску» (groupe de pression) [11, с.…”