Sevoflurane causes neuronal apoptosis and adaptability changes of neonatal rats

Abstract

Exposure to 2% sevoflurane causes neuronal apoptosis of neonatal rats, and long-time exposure aggravates that. The adaptability in new environment is transiently decreased when the anaesthesia rats are 5 weeks old.

In VivoMonitoring of Sevoflurane-induced Adverse Effects in Neonatal Nonhuman Primates Using Small-animal Positron Emission Tomography

“…[17][18][19][20] in a neonatal rat model, a single episode of sevoflurane-induced general anesthesia (2 to 2.5% for 4 to 6 h) leads to widespread neuronal apoptosis in several brain regions and causes long-term behavioral impairments and memory dysfunction. 4,15,[21][22][23] Repeated treatments with sevoflurane during gestation in the rat induced neuronal apoptosis in the brains of offspring. 24 in the mouse, exposure to sevoflurane on postnatal day (Pnd) 7 induced neuroapoptosis in the hippocampal region.…”

“…[1][2][3][4] Many animal studies have shown that the developing brain is vulnerable to nMda antagonists and/or GaBa agonists: exposure to anesthetics during the period of rapid neuronal growth and synaptogenesis can induce massive neuroapoptosis. 3,[5][6][7] These effects of general anesthetics are associated with subsequent, long-term behavioral deficits in both rats 6 and nonhuman primates.…”

Influence of sevoflurane exposure on mitogen-activated protein kinases and Akt/GSK-3β/CRMP-2 signaling pathways in the developing rat brain

“…It has been demonstrated that sevoflurane induces neuroapoptosis, which is dependent on the depth of the anesthesia and is time-and brain region-specific (7,30,31). Previous studies have indicated that isoflurane induces more neurotoxicity than equivalent doses of sevoflurane (25,32).…”

The Effect of Chronic Intoxication With Low Doses of Chlorpyrifos on the Behavioral Parameters of Female Rats

“…За нормального функціонування механізмів просторової пам'яті та орієнтації час, необ-хід ний для знаходження платформи, з кож ним наступним поміщенням тварини у басейн скорочується, що свідчить про навчання та запам'ятовування місцезнаходження платформи за розташуванням орієнтирів. При порушеннях механізмів пам'яті (наприклад, за впливу хімічних речовин на гіпокамп чи ураженні його внаслідок травми або хвороби [18][19][20]) просторова пам'ять порушується, і час, потрібний на знаходження платформи, не зменшується з наступними повторами тестування, чи навіть навпаки -збільшується в міру прогресування ураження пам'яті, а поведінка тварин, їх траєкторія у басейні стає хаотичнішою [21]. За загальним часом, затраченим для знаходження платформи у різних спробах, статистично достовірних відмінностей між групами не виявлено, однак у 2-й групі спостерігали тенденцію до його зростання.…”