Retrospective evaluation of the effect of long-term use of inhalation glucocorticosteroids on physical development of children and adolescents with bronchial asthma

Abstract

Метою роботи було оцінити ретроспективно дозозалежний вплив інгаляційних стероїдів на антропометричні показники хворих на бронхіальну астму дітей і підлітків. Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці проведена оцінка фізичного розвитку 50 хворих на бронхіальну астму дітей, які тривало застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС). Усім пацієнтам проводили антропометрічне дослідження: вимірювання ваги та зросту з обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). Оцінку фізичного розвитку пацієнтів проводили за центильним методом із урахуванням віку пацієнтів (із використанням центильних таблиць «антропометричний показник до віку»). Результати. Показник зросту у перцентилях відносно віку пацієнтів становив, у середньому, 50,0±4,4, що відповідає середній віковій нормі. При цьому зріст нижче середнього (10-25 перцентилей) відносно віку зареєстровано у 12 % пацієнтів, а низький (5-10 перцентилей) або дуже низький зріст (<5 перцентилей) відмічалися лише у 4 пацієнтів (6 % та 2 % осіб відповідно). Водночас встановлено, що середній показник ІМТ в обстежених хворих становив 20,4±0,5 кг/м 2 , що відповідає нормостенічній тілобудові. Слід відмітити, що зайва вага (ІМТ>25 кг/м2) відмічалася лише у 5 обстежених хворих (10 %), з яких лише у однієї особи (2 %) відмічалося клінічно значуще (ІМТ>30 кг/м 2) ожиріння. Висновки. З позиції доказової медицини, не доведено негативного впливу тривалого застосування ІГКС, у т.ч. в середньо-високих або високих дозах, на зріст та масу тіла хворих на БА дітей та підлітків. При цьому, не знайдено статистично значущих даних щодо асоціації ожиріння та низкорослості із пролонгованим застосуванням середньо-високих або високих доз ІГКС: атрибутивний ризик надлишкової (ІМТ>25 кг/м 2) маси тіла становив 24 % при співвідношенні шансів =3,2 (95 % довірчий інтервал: