Responsible, Safe, and Effective Prescription of Opioids for Chronic Non-Cancer Pain: American Society of Interventional Pain Physicians (ASIPP) Guidelines

Abstract

Background: Opioid use, abuse, and adverse consequences, including death, have escalated at an alarming rate since the 1990s. In an attempt to control opioid abuse, numerous regulations and guidelines for responsible opioid prescribing have been developed by various organizations. However, the US opioid epidemic is continuing and drug dose deaths tripled during 1999 to 2015. Recent data show a continuing increase in deaths due to natural and semisynthetic opioids, a decline in methadone deaths, and an explosive increase in the rates of deaths involving other opioids, specifically heroin and illicit synthetic fentanyl. Contrary to scientific evidence of efficacy and negative recommendations, a significant proportion of physicians and patients (92%) believe that opioids reduce pain and a smaller proportion (57%) report better quality of life. In preparation of the current guidelines, we have focused on the means to reduce the abuse and diversion of opioids without jeopardizing access for those patients suffering from non-cancer pain who have an appropriate medical indication for opioid use. Objectives: To provide guidance for the prescription of opioids for the management of chronic non-cancer pain, to develop a consistent philosophy among the many diverse groups with an interest in opioid use as to how appropriately prescribe opioids, to improve the treatment of chronic non-cancer pain and to reduce the likelihood of drug abuse and diversion. These guidelines are intended to provide a systematic and standardized approach to this complex and difficult arena of practice, while recognizing that every clinical situation is unique. Methods: The methodology utilized included the development of objectives and key questions. The methodology also utilized trustworthy standards, appropriate disclosures of conflicts of interest, as well as a panel of experts from various specialties and groups. The literature pertaining to opioid use, abuse, effectiveness, and adverse consequences was reviewed, with a best evidence synthesis of the available literature, and utilized grading for recommendation as described by the Agency for Healthcare Research and Quality (AHRQ).

Opioid prescribing in the emergency department of a tertiary hospital: A retrospective audit of hospital discharge data

“…Opioids are commonly prescribed in EDs and have until recently been accepted as an appropriate analgesic for acute pain that is severe enough to necessitate presentation to hospital. However, the significant escalation in opioid prescribing and its adverse consequences in Western countries leading to overdose deaths over the past 20 years have prompted reviews of opioid‐prescribing practices . Therefore, opioid‐analgesia is no longer a first‐line indication for lower back pain, being indicated only for the most resistant cases, and in such situations supply of less than 3 days is recommended if other analgesia has been tried .…”

Spinal Cord Stimulation for the Treatment of Failed Neck Surgery Syndrome: Outcome of a Prospective Case Series

“…In 2010, Van Buyten and Linderoth echoed these findings with respect to improved treatment efficiency and cost saving thus supporting the notion that SCS should be considered prior to long‐term opioids and most certainly before reoperation . The notion of promoting alternative treatments to chronic opioid therapy is a particularly relevant topic given the current prescription epidemic in the United States .…”

Opioids in the treatment of non-specific acute and chronic pain

“…знеболення і покращення якості життя) і мінімізація недостатності дозування та зменшення побічних ефектів. Центр США за контролем і профілактикою захворювань, Американська спільнота лікарів з питань лікування болю і Адміністрація за контролем продуктів і ліків входять у число тих організацій, які випустили керівні принципи для надання допомоги при призначенні опіоїдів в амбулаторних умовах [3][4][5][6][7][8]. Серйозну проблему охорони здоров'я США становить неправильне використання і розповсюдження опіоїдів.…”

“…Це може бути від 3 до 5 днів для гострого болю [17]. Пацієнти вважаються опіоїдозалежними, якщо вони використовували безперервну дозу опіоїдів протягом менш ніж 7 днів (або періодичні опіоїди) [5,20]. За даними Адміністрації з харчових продуктів і лікарських засобів США, пацієнтами, стійкими до опіоїдів, є ті, хто отримував добову дозу, що перевищує або дорівнює пероральному морфіну 60 мг, оральному оксиморфону 25 мг, оральному оксикодону 30 мг, пероральному гідроморфіну 8 мг, пероральному гідрокодону 60 мг або трансдермальному фентанілу 25 мкг/год протягом щонайменше 7 днів [20].…”

“…Оцінка корисності опіоїдів для типу болю повинна бути розглянута при визначенні медичної необхідності. Опіоїди мають обмежену перевагу для поширеного болю м'яких тканин (наприклад, фіброміалгії), головного болю при мігрені та функціональному болю (наприклад, функціонального гастроінтестинального [5]. Не існує єдиної думки щодо того, що являє собою високу дозу ММЕ, причому 90-120 мг ММЕ / день використовується різними рекомендаціями [7,24].…”