Relationship Between SGLT-2i and Ocular Diseases in Patients With Type 2 Diabetes Mellitus: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials

Abstract

BackgroundThis meta-analysis was conducted to explore the association between sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors (SGLT-2is) and ocular diseases in type 2 diabetes mellitus (T2DM) patients.MethodsPubMed, Cochrane Central Registry of Controlled Trials, Web of Science and Springer were searched for articles on randomized controlled trials (RCTs) involving T2DM patients treated with SGLT-2i versus placebo or other hypoglycemic agents published prior to August 2021. The primary outcome of this meta-analysis was incidence of ocular diseases, which was assessed using risk ratios (RR) and 95% confidence intervals (CI). We reviewed 47 papers and compared the effect of SGLT-2i with the effect of the control groups (placebo and other hypoglycemic drugs) on the incidence of ocular diseases.ResultsCompared with controls, overall SGLT-2i use in T2DM patients was not associated with incidences of cataract, glaucoma, retinal disease and vitreous disease. Ertugliflozin (RR=0.47, P=0.01) reduced the risk for retinal disease, while empagliflozin (RR=0.44, P=0.05) reduced the risk for diabetic retinopathy (DR) compared with controls. SGLT-2i (RR=0.50, P=0.02), perhaps empagliflozin (RR=0.47, P=0.06), reduced the risk of retinal disease compared with active hypoglycemic agents. Canagliflozin (RR=4.50, P=0.03) increased the risk for vitreous disease compared with placebo.ConclusionsThere was no significant correlation between overall SGLT-2i and ocular diseases (cataract, glaucoma, retinal disease, vitreous disease, corneal disease, conjunctival disease, uveal disease, eye haemorrhage and vision problems) in T2DM patients. Ertugliflozin and empagliflozin may protect against ocular diseases, but canagliflozin may promote ocular diseases.

Will GLP-1 Analogues and SGLT-2 Inhibitors Become New Game Changers for Diabetic Retinopathy?

“…A recent meta-analysis of randomized controlled trials designed to determine correlation between SGLT-2 inhibitors and the incidence of DR proved a significant reduction of DR risk in patients treated with SGLT-2 inhibitors with diabetes duration of less than 10 years, which confers its potential value in early treatment initiation [ 84 ]. Corresponding results were obtained in a meta-analysis of randomized controlled trials, in which ertugliflozin and empagliflozin reduced the risk of DR in patients with type 2 DM [ 85 ].…”

Untitled

“…Загалом, дані щодо того, які глюкозознижуючі препарати пов'язані з найбільш сприятливими результатами у пацієнтів з Covid- [23,[79][80][81][82][83][84][85][86][87] та іНГКТ2 [39,; позитив-ний або нейтральний ефект або навіть негативний вплив інгібі-торів дипептидилпептидази-4 (іДПП-4) [23,[89][90][91][92][93][94][95][96][97][98][99][100][101]; позитив-ний або нейтральний ефект АР ГПП-1 [23,88,95]; та негативний вплив інсуліну (таблиця 2) [23,63,[102][103][104]. Однак ці спостережен-ня цілком можуть бути пояснені сплутуючими факторами, і досі не зрозуміло, чи забезпечує будь-який із глюкозознижуючих засо-бів справжній захист від Covid-19 [23,88,105].…”

“…У метааналізі 41 РКД щодо встановлення зв'язку між прийомом іНЗКТГ2 та розвитком очних захворювань у пацієнтів з ЦД 2-го типу [99]. Порівняно з контрольною групою, використання іНЗКТГ2 у пацієнтів із ЦД 2-го типу не було пов'язане із розвитком нових випадків катаракти, глаукоми, захворювань сітківки та скловидного тіла.…”

“…Порівняно з контрольною групою, використання іНЗКТГ2 у пацієнтів із ЦД 2-го типу не було пов'язане із розвитком нових випадків катаракти, глаукоми, захворювань сітківки та скловидного тіла. Ертугліфлозин (RR=0,47, P=0,01) знижував ризик захворювання сітківки, тоді як емпагліфлозин (RR=0,44, P=0,05) знижував ризик діабетичної ретинопатії порівняно з контрольною групою [99].…”

“…Інгібітори НЗКТГ2 (RR=0,50, P=0,02), переважно за рахунок емпагліфлозину (RR=0,47, P=0,06), знижували ризик захворювань сітківки порівняно з іншими антигіперглікемічними засобами. Канагліфлозин (RR=4,50, P=0,03) підвищував ризик захворювання склоподібного тіла порівняно з плацебо [99].…”