Registry of patients with occupational diseases as a medical information system

Nahorna, A. M.; Pyatnitsa-Gorpynchenko, N. K.; Vitte, P. M.; Sokolova, M. P.; Кононова, І. Г.

doi:10.33573/ujoh2015.04.003

Cited by 2 publications

(1 citation statement)

References 1 publication

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…діагнозів, як це було за існування при МОЗ України АІС «Профзахво рюваність». Наукове обґрунтування створення Державного реєстру професійних захворювань знаходиться у стадії обговорення й не знайшло втілення в практику охорони здоров'я [5]. Ще гострішою є ситуація щодо аналізу ПЗ в умовах пандемії COVID-19.…”

Section: (1)'2022unclassified

Occupational morbidity in Ukraine during the COVID-19 pandemic: an epidemiological analysis

Nahorna¹

2022

Ukr. ž. probl. med. pr.

Self Cite

View full text Add to dashboard Cite

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ Вступ. У звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) і Міжнародної організації праці (МОП) (2021 р.) наведено, що захворювання та травми, які пов'язані з професійною діяльністю, забрали у 2016 році 1,9 млн життів в основному внаслідок захворювань дихальної та серцево-судинної систем. В Україні за останні роки відмічається поступове зниження професійної захворюваності (ПЗ). Поглиблений аналіз даних свідчить, що статистичні показники не повністю розкривають складність наявної ситуації щодо формування професійної патології, особливо в період пандемії COVID-19, коли спостерігається зниження уваги медичних працівників і суспільства до виявлення професійних захворювань у працюючих на всіх виробництвах, за виключенням галузі охорони здоров'я. Мета дослідження -виявлення закономірностей формування ПЗ в Україні в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи дослідження. У динаміці 2011-2020 років надана характеристика ПЗ з використанням принципу суцільної статистичної вибірки первинних документів, складених на всі випадки вперше виявлених і зареєстрованих ПЗ в Україні. Окремо здійснений аналіз ПЗ за 2018-2019 роки в порівнянні з 2020 роком, у період пандемії COVID-19. Результати. Показники ПЗ мають постійну тенденцію до зниження, що пов'язано зі змінами в системі санітарноепідемічного контролю за умовами праці, медичним забезпеченням працюючих, недосконалістю обліку та реєстрації ПЗ тощо. У 2020 році було зареєстровано 3054 випадків професійних захворювань, пов'язаних з COVID-19. Пандемія спричинила зниження уваги фахівців до проблеми ПЗ серед працюючих на виробництві. Висновки. Кількість працюючих в основних галузях економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, складає 29,6 % від облікової кількості штатних працівників. Відмічається постійне зменшення зареєстрованої кількості хворих та падіння рівня ПЗ у динаміці 2011-2020 років. У структурі ПЗ перше місце належить хворобам пилової етіології (40-83 %), друге -захворюванням опорно-рухового апарату (близько 21,2-40,0 %), третє -вібраційній хворобі (3,0-9,0 %), четверте -нейросенсорній приглухуватості (2,6-6,0 %) та профпатології хімічного генезу (2,4-3,6 %). Порівняльний аналіз рівнів ПЗ за 2018-2020 роки свідчить, що пандемія COVID-19 змінила співвідношення показників у бік зменшення або стабілізації, що залежить від зниження уваги медичних працівників і суспільства до виявлення ПЗ у працюючих різних галузей виробництва, за виключенням галузі охорони здоров'я. Основними обставинами, внаслідок яких виникли професійні захворювання у 2020 році, є: недосконалість технологічного процесу -33,1 %, невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їхня недостатність, невикористання засобів індивідуального захисту -10,8 % та недосконалість механізмів і робочого інструменту -10,0 % від їхньої загальної кількості.

show abstract

Section: (1)'2022unclassified

Occupational morbidity in Ukraine during the COVID-19 pandemic: an epidemiological analysis

Nahorna¹

2022

Ukr. ž. probl. med. pr.

Self Cite

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Medico-social and demographic characteristics of the formation of occupational morbidity in Ukraine in the pre-war period and during martial law

Nahorna¹

2022

Ukr. ž. probl. med. pr.

View full text Add to dashboard Cite

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. КиївВступ. Згідно з оцінками глобальної робочої сили, чисельність якої становить близько 2,84 млрд осіб, майже 2,4 млн щороку помирають внаслідок нещасних випадків на виробництві (до 360 тис. загиблих у результаті приблизно 270 млн нещасних випадків на виробництві) та професійних захворювань (ПЗ) (близько 2 млн померлих). Професійна захворюваність є значною складовою показників загальної захворюваності працюючих, в якій відображається вся складна дія екологічних, генетичних чинників, якості медичної допомоги, способу життя, а також умов праці та трудового процесу (дія фізичних, хімічних, біологічних факторів, тяжкості та напруженості праці, іноді з небезпекою для здоров'я й життя особистого та оточуючих). Проведені епідеміологічні спостереження за виявленням, реєстрацією, обліком і аналізом професійної захворюваності в Україні за роки незалежності свідчать про те, що ці процеси потребують перегляду, удосконалення, наближення до критеріїв Європейського Союзу. Мета дослідження -надати оцінку медико-соціальним, демографічним детермінантам формування трудового потенціалу України, стану професійної захворюваності в довоєнний період і в час воєнного стану. Матеріали та методи дослідження. Проведена оцінка чисельності населення країни, його економічної активності за даними Державної служби статистики України, Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України [8][9][10][11], особистих багаторічних спостережень за станом професійної захворюваності в Україні. Були зібрані й оброблені всі основні дані, які приведені в «Картах обліку профзахворювань (профотруєнь)» за 2001-2021 роки. Проведено вивчення зайнятості населення в трудовому процесі, демографічні показники, стан професійної захворюваності населення працездатного віку. Також здійснено аналіз наукових публікацій з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed. Результати. Виявлена залежність формування професійної захворюваності в Україні залежно від стану законодавчої бази з проблем медицини праці, зайнятості населення, його медико-демографічних характеристик, стану медичного забезпечення працюючих за роки незалежності, включаючи роки російсько-української війни. Висновки. Працездатне населення є першочерговою основою формування трудового потенціалу. Кількість населення за роки незалежності України зменшилась майже на 10,6 млн осіб (20,3 %). У віковій структурі населення з загальної чисельності населення особи молодше 14 років складають 13,7 %, що свідчить про зниження резерву трудового потенціалу в майбутньому. Рівні професійної захворюваності постійно знижуються (з 9,0 до майже 1,5 тис.), що пов'язано з недосконалістю законодавчої бази щодо надання медичної допомоги працюючим. Рівень ПЗ залежить також від економічній активності населення, медико-демографічних процесів, впливу військових дій. Ключові слова: професійні захворювання, медико-соціальні характеристики, демографічні характеристики, зайнятість населення Вступ Пар...

show abstract

Registry of patients with occupational diseases as a medical information system

Cited by 2 publications

References 1 publication

Occupational morbidity in Ukraine during the COVID-19 pandemic: an epidemiological analysis

Occupational morbidity in Ukraine during the COVID-19 pandemic: an epidemiological analysis

Medico-social and demographic characteristics of the formation of occupational morbidity in Ukraine in the pre-war period and during martial law

Contact Info

Product

Resources

About