“…Центральна частина першої, а друга повністю входять до площі ПГРР, багато геологів їх розглядають як за лишкові синклінорії, складені древніми вулка но ген но-осадовими породами (гнейсами та кристалосланцями), серед молодших гранітоїдних порід (див., наприклад: [Древин, 1966; Кирилюк, 1982, 1986, 2015а,б,в, 2017]). Проте матеріалами ГСЗ і гравітаційного моделювання встановлено [Соллогуб, 1986;Геотраверсы…, 1988;Старостенко и др., 2018;Lysynchuk et al, 2019;Trypolsky et al, 2019], що аномально велика густина земної кори, яка спостерігається в межах цих аномалій на поверхні кристалічного фундаменту, продовжується до поділу Мохо внаслідок піднімання так званих «базальтового» і «діоритового» шарів, великої потужності коромантійної суміші та збільшеної кількості тіл базитів і гі пер базитів всередині кори. Так само й підвищена швидкість поширення сейсмічних хвиль простежується тут від верхніх шарів консолідованої кори до поділу Мохо.…”