Rapid Turn From Cirrhosis to Encephalopathy Following COVID-19 Infection: A Cautionary Tale

Chowdhury, Tutul; Sultana, Jakia; Dutta, Jui; Gousy, Nicole; Hassan, Khondokar N

doi:10.7759/cureus.22089

Cited by 3 publications

(2 citation statements)

References 10 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Ладодо (1991 р.) [12]: 1 ступінь характеризується зниженням на 1-2 рівні кількості біфідо-та лактобактерій; 2 ступінь характеризується зниженням на 3-4 рівні кількості біфідо-та лактобактерій і підвищенням кількості умовно-патогенної флори -стафілококів, протея; умовно-патогенна флора може мати гемолітичні властивості; 3 ступінь характеризується значним зниженням кількості анаеробів та поступовим підвищенням кількості аеробів; умовно-патогенна флора набуває агресивних властивостей; 4 ступінь характеризується значними змінами співвідношень облігатних та факультативних мікроорганізмів, різким зниженням функцій кишкової флори, активацією умовно-патогенної флори.…”

Section: матеріали та методиunclassified

Changes in zonulin levels and possibilities for its correction in patients with liver cirrhosis and hepatic encephalopathy after COVID-19

Sirchak,

Maroshan,

Polyak

2024

GASTRO

View full text Add to dashboard Cite

Background. The liver is frequently affected in coronavirus disease 2019 (COVID-19), which can range from a simple increase in transaminase levels to the development of acute liver failure. The study of the peculiarities of the course of liver cirrhosis (LC) and its complications, especially hepatic encephalopathy (HE), in COVID-19 and the study of possible markers indicating the progression of the disease and the development of effective methods for their correction is an urgent task today. Aim of the research: to study the features of changes in serum and faecal zonulin levels and its dynamics in patients with LC and HE after COVID-19 on the background of a comprehensive therapy with a butyric acid preparation. Materials and methods. The study was conducted in two stages. At the first stage, 126 patients with LC were examined to determine the features of HE course, colonic dysbiosis, and zonulin levels in blood serum and faeces at discharge from the hospital after COVID-19, as well as after 1 month of outpatient follow-up. At the second stage of the study, patients with LC and HE after COVID-19 were divided into two groups depending on the treatment: group I (n = 56) received only basic therapy for LC, which included constant use of the β-blocker bisoprolol, lactulose, as well as a combined hepatoprotective agent, melatonin and rifaximin; group II (n = 70) in addition to basic therapy took a combined probiotic preparation containing butyric acid. Results. During the first month after COVID-19, progression of the HE severity was diagnosed in patients with LC. Among participants with LC classes B and C, an increase in the number of patients with grade II HE (up to 57.2 and 72.2 %, respectively) was found a month after COVID-19, and in 16.7 % of patients with decompensated LC, grade III HE was diagnosed. Colonic dysbiosis progression was detected in patients with LC and HE after COVID-19. In one month of the follow-up, a repeated microbiological examination of faeces revealed a significant increase in the number of patients with LC and HE after COVID-19 with grade III colonic dysbiosis, regardless of the stage of the disease, which, accordingly, occurred against the background of a decrease in patients with grade I and II colonic dysbiosis. Among patients with LC and HE after COVID-19, a significant increase in serum and faecal zonulin was found with maximum values in patients with class C according to the Child-Pugh score, which also tended to increase during the first month of observation (up to (171.4 ± 2.2) ng/ml in serum and up to (198.2 ± 3.4 ng/ml) in faeces). The administration of a probiotic complex containing butyric acid contributed to a decrease in both blood and faecal zonulin levels in patients with LC and HE after COVID-19 during a one-month course of treatment. Conclusions. In patients with LC after COVID-19, a progression of HE and colonic dysbiosis severity was diagnosed during the first month of outpatient follow-up. Participants with LC and HE after COVID-19 reported an increase in the level of zonulin in the blood serum and faeces (up to (102.7 ± 1.4) ng/ml, p < 0.01, and up to (131.4 ± 2.6), p < 0.001, respectively), which tends to increase depending on the progression of the disease severity. Comprehensive therapy with the use of a drug containing butyric acid is an effective method to reduce the level of blood and faecal zonulin in patients with LC and HE after COVID-19.

show abstract

Section: матеріали та методиunclassified

Changes in zonulin levels and possibilities for its correction in patients with liver cirrhosis and hepatic encephalopathy after COVID-19

Sirchak,

Maroshan,

Polyak

2024

GASTRO

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Specifically, the mortality rate in patients with preexisting liver disease is 1.8%. Lastly, the severity of liver harm due to COVID-19 infection tends to be substantially worse and more widespread in people with pre-existing alcoholic liver cirrhosis than in those without[ 33 ].…”

Section: Sars-cov-2 Infection and Pre-existing Liver Diseasesmentioning

confidence: 99%

Effect of SARS-CoV-2 infection on the liver

Sanyaolu¹,

Marinković²,

Abbasi³

et al. 2023

World J Virol

View full text Add to dashboard Cite

There have been numerous concerns about the disease and how it affects the human body since the severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) pandemic began in December 2019. The impact of SARS-CoV-2 on the liver is being carefully investigated due to an increase in individuals with hepatitis and other liver illnesses, such as alcoholic liver disease. Additionally, the liver is involved in the metabolism of numerous drugs used to treat comorbidities and coronavirus disease 2019 (COVID-19). Determining how SARS-CoV-2 affects the liver and what factors place individuals with COVID-19 at a higher risk of developing liver problems are the two main objectives of this study. This evaluation of the literature included research from three major scientific databases. To provide an update on the current impact of COVID-19 on the liver, data was collected and relevant information was incorporated into the review. With more knowledge about the effect of the disease on the liver, better management and therapeutics can be developed, and education can ultimately save lives and reduce the long-term impact of the pandemic on our population.

show abstract

Неалкогольна Жирова Хвороба Печінки – Провідний Етіологічний Фактор Формування Субклінічної Форми Печінкової Енцефалопатії У Хворих На Цироз Печінки Після Covid-19

Сірчак,

Марошан,

Устич

et al. 2024

ЗКЕМ

View full text Add to dashboard Cite

РЕЗЮМЕ. Дослідження особливостей етіологічних факторів формування цирозу печінки (ЦП) та їх взаємозв’язок із формуванням та прогресуванням печінкової енцефалопатії (ПЕ) при COVID-19 є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета дослідження – вивчити особливості прогресування ПЕ після СOVID-19 залежно від етіологічного фактора ЦП. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ЦП та ПЕ після COVID-19. Усім пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження. Охарактеризовано етіологічні фактори ураження печінки у даних пацієнтів. Хворих поділено на класи тяжкості за Child-Pugh, а також визначено ступінь ПЕ. Результати. Найчастішим етіологічним фактором формування ЦП, у людей, що перехворіли на COVID-19, є зловживання алкоголем – у 41,3 % обстежених, а також метаболічні порушення у вигляді неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), що передувало формуванню ЦП (у 34,1 % пацієнтів). Зловживання алкоголем (алкогольна хвороба печінки (АХП)), що призвело до формування ЦП, частіше виявлено серед чоловіків (в 3,3 раза – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у пацієнтів жіночої статі (у 1,5 раза – р<0,05). НАЖХП, що призвела до формування ЦП після перенесеної СOVID-19, частіше проявляється переважно мінімальними ознаками ПЕ (у 77,8 % латентною формою ПЕ та у 84,6 % випадків ПЕ І ст. (р<0,001)). Виражені ознаки ПЕ ІІ та ІІІ ст. діагностовано переважно у хворих на ЦП після СOVID-19 на фоні АХП та вірусного ураження печінки. Висновки. У обстежених нами хворих на цироз частим етіологічним фактором ураження печінки є зловживання алкоголем (у 41,3 % випадків), а також – НАЖХП (у 34,1 % обстежених). При цьому ЦП алкогольної етіології частіше діагностовано у чоловіків (у 76,9 % обстежених – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у жінок (у 60,5 % пацієнток – р<0,05). У хворих на ЦП, етіологічним фактором якого є НАЖХП, ПЕ після СOVID-19 має переважно мінімальні клінічні ознаки, а саме – у 77,8 % обстежених встановлено латентний її перебіг, та у 84,6 % пацієнтів – ПЕ І ст., тоді як у хворих на ЦП на фоні АХП або вірусного ураження частіше встановлено ПЕ ІІ та ІІІ ст.

show abstract

Rapid Turn From Cirrhosis to Encephalopathy Following COVID-19 Infection: A Cautionary Tale

Cited by 3 publications

References 10 publications

Changes in zonulin levels and possibilities for its correction in patients with liver cirrhosis and hepatic encephalopathy after COVID-19

Changes in zonulin levels and possibilities for its correction in patients with liver cirrhosis and hepatic encephalopathy after COVID-19

Effect of SARS-CoV-2 infection on the liver

Неалкогольна Жирова Хвороба Печінки – Провідний Етіологічний Фактор Формування Субклінічної Форми Печінкової Енцефалопатії У Хворих На Цироз Печінки Після Covid-19

Contact Info

Product

Resources

About