2020
DOI: 10.1080/17404622.2020.1824296
|View full text |Cite
|
Sign up to set email alerts
|

Public leadership in times of crisis: Lessons to learn from a crisis communication point of view

Help me understand this report

Search citation statements

Order By: Relevance

Paper Sections

Select...
1
1
1

Citation Types

0
2
0
1

Year Published

2023
2023
2024
2024

Publication Types

Select...
3
1

Relationship

0
4

Authors

Journals

citations
Cited by 4 publications
(3 citation statements)
references
References 14 publications
0
2
0
1
Order By: Relevance
“…Водночас, ефективна комунікація не лише має вирішальне значення для системи публічного управління під час криз, вона здатна суттєво вплинути на ефективність адміністративного реагування та довіру й залучення громадськості. Тож, науковці продовжують активно досліджувати комунікаційні стратегії, зокрема детально розкривають такі питання: 1) залучення громадян через соціальні мережі [1] (підтверджують, що уряди, які використовують соціальні медіа для надання своєчасних оновлень і вступу в діалог, можуть посилити залучення громадян і довіру під час криз); 2) мережева співпраця та управління знаннями [2] (органи державного управління, які є структурно підготовленими, навчаються з минулих криз і підтримують високоякісну мережеву співпрацю з іншими адміністраціями та громадянським суспільством, працюють краще під час криз); 3) громадська думка та комунікативна взаємодія [3] (істотно впливають на ефективність публічного управління, а постійне спілкування та публічне звітування органів влади можуть оптимізувати цю взаємодію та покращити довіру і співпрацю); 4) спілкування громадських лідерів із засобами масової інформації та зацікавленими сторонами (необхідне для керування впливом криз і підтримки суспільної довіри) [4]; 5) важливість ефективного управління кризовими комунікаціями з боку органів влади (для мінімізації впливу криз на діяльність владних структур та їх цільові аудиторії; включає швидке відновлення контроhttps://reicst.com.ua/pmtl/issue/view/issue_12_2024 лю та комунікації після початку кризової ситуації, а також вибір правильних комунікаційних стратегій та технологій задля уникнення негативних наслідків, таких як розповсюдження паніки чи дезінформації) [5]; 6) важливість адаптації комунікаційних стратегій до різних груп населення та змінних умов (акцент на негайне реагування в кризових ситуаціях для стримування негативних емоцій і запобігання масовій паніці, при цьому владні структури повинні забезпечувати цілісність та точність інформації, щоб уникнути дезінформації та ажіотажних настроїв, а також розробляти інформаційні стратегії, які відповідають специфіці кожної фази кризового розвитку) [6]; 7) кризові комунікації як інструмент забезпечення стійкості громад [7] (включає рекомендації для працівників муніципалітетів); 8) ефективні комунікаційні моделі в умовах кризи [8] та інші.…”
Section: огляд літературиunclassified
“…Водночас, ефективна комунікація не лише має вирішальне значення для системи публічного управління під час криз, вона здатна суттєво вплинути на ефективність адміністративного реагування та довіру й залучення громадськості. Тож, науковці продовжують активно досліджувати комунікаційні стратегії, зокрема детально розкривають такі питання: 1) залучення громадян через соціальні мережі [1] (підтверджують, що уряди, які використовують соціальні медіа для надання своєчасних оновлень і вступу в діалог, можуть посилити залучення громадян і довіру під час криз); 2) мережева співпраця та управління знаннями [2] (органи державного управління, які є структурно підготовленими, навчаються з минулих криз і підтримують високоякісну мережеву співпрацю з іншими адміністраціями та громадянським суспільством, працюють краще під час криз); 3) громадська думка та комунікативна взаємодія [3] (істотно впливають на ефективність публічного управління, а постійне спілкування та публічне звітування органів влади можуть оптимізувати цю взаємодію та покращити довіру і співпрацю); 4) спілкування громадських лідерів із засобами масової інформації та зацікавленими сторонами (необхідне для керування впливом криз і підтримки суспільної довіри) [4]; 5) важливість ефективного управління кризовими комунікаціями з боку органів влади (для мінімізації впливу криз на діяльність владних структур та їх цільові аудиторії; включає швидке відновлення контроhttps://reicst.com.ua/pmtl/issue/view/issue_12_2024 лю та комунікації після початку кризової ситуації, а також вибір правильних комунікаційних стратегій та технологій задля уникнення негативних наслідків, таких як розповсюдження паніки чи дезінформації) [5]; 6) важливість адаптації комунікаційних стратегій до різних груп населення та змінних умов (акцент на негайне реагування в кризових ситуаціях для стримування негативних емоцій і запобігання масовій паніці, при цьому владні структури повинні забезпечувати цілісність та точність інформації, щоб уникнути дезінформації та ажіотажних настроїв, а також розробляти інформаційні стратегії, які відповідають специфіці кожної фази кризового розвитку) [6]; 7) кризові комунікації як інструмент забезпечення стійкості громад [7] (включає рекомендації для працівників муніципалітетів); 8) ефективні комунікаційні моделі в умовах кризи [8] та інші.…”
Section: огляд літературиunclassified
“…Proverbs et al (2021) explore how Ardern's feminist approach to crisis communication following the Christchurch mosque's attacks influences the media agenda and public opinion. Jacinda Ardern's leadership performance is deeply embedded in the ethics of care (Jong, 2020), as she "made meaning and managed emotions by incorporating care in her symbolic crisis response" (Proverbs et al, 2021, p. 16). She acts as a compassionate leader, calling for closer ties with the community under attack and for a common responsibility to contribute to "a place that is diverse, that is welcoming, that is kind and compassionate" (Ardern, 2019), while also showing sensitivity to specific cultural practices, such as wearing a hijab when meeting the Muslim community or naming the attacker a terrorist-even if he was an Australian citizen, unfit for the conventional portrait of a terrorist.…”
Section: Jacinda Ardern: Reframing Leadership Through Communication O...mentioning
confidence: 99%
“…While a leader’s charisma, pragmatism and commitment are important in leading the way, the actions of public and private agents in planning and preparation, mobilisation and deployment of medical and health resources, and enforcement of rules are equally important. Finally, followers’ behaviour—trust and confidence in leaders and agents and self-discipline and acceptance of rules—are significant factors in achieving successful outcomes in terms of low deaths per capita and infection rates (Jong, 2021).…”
Section: Leadership For Public Management: Theoretical Perspectivesmentioning
confidence: 99%