Psychometric assessment of the Internet Gaming Disorder diagnostic criteria: An Item Response Theory study

Abstract

Internet Gaming Disorder (IGD) has been recognized by the American Psychiatric Association (APA) as a tentative disorder in the latest fifth revision of the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5). In order to advance research on IGD, the APA has suggested that further research on the nine IGD criteria to investigate its clinical and empirical feasibility is necessary. The aim of the present study was to develop the Polish the Internet Gaming Disorder Scale–Short-Form (IGDS9-SF) and scrutinize the nine IGD criteria empirically. To achieve this, the newly developed IGDS9-SF was examined using a wide range of psychometric methods, including a polytomous Item Response Theory (IRT) analysis to evaluate the measurement performance of the nine IGD criteria. A sample of 3377 gamers (82.7% male, mean age 20 years, SD = 4.3 years) was recruited online for the present study. Overall, the findings obtained confirmed that suitability of the Polish IGDS9-SF to assess IGD amongst Polish gamers given the adequate levels of validity and reliability found. The IRT analysis revealed that the IGDS9-SF is a suitable tool to measure IGD levels above the average; however, criteria “continuation” (item 6), “deception” (item 7), and “escape” (item 8) presented with poor fit. Taken together, these results suggest that some of the diagnostic criteria may present with a different clinical weighting towards final diagnosis of IGD. The implications of these findings are further discussed.

Psychometric Testing of Three Chinese Online-Related Addictive Behavior Instruments among Hong Kong University Students

“…Results of the present study are in line with the previous studies, which also showed that the IGDS-SF9 [13], BSMAS [23], and SABAS [28] are psychometrically robust. More specifically, all the previous findings [15][16][17][18]21] and the findings in the present study demonstrated that all the three instruments had a unidimensional structure.…”

“…Although the internal consistency between findings in the present study and others are comparable [15][16][17][18], the present study revealed relatively high floor effects (21%) as compared with previous studies [11,17]. More specifically, another study using a Hong Kong population using C-IGDS showed the floor effect at 0.8%; one study on Iranian population using IGDS-SF9 also showed the floor effect at 0.8% [17].…”

“…A sample item of IGDS-SF9 is "Do you systematically fail when trying to control or cease tour gaming activity?" The IGDS-SF9 has a confirmed unidimensional structure and promising psychometric properties in several studies and different languages, including English [13][14], Portuguese [15], Italian [16], Persian [17], Polish [18], Albanian [19], and Turkish [20][21]. For example, the Cronbach's α for the IGDS-SF9 was 0.9 and test-retest reliability ranged from 0.79 to 0.91 in the study from Wu et al [17].…”

Development and Psychometric Properties of MisoQuest—A New Self-Report Questionnaire for Misophonia

“…Due to the Likert-type scale used in MisoQuest, we used the Graded Response Model (GRM) for polytomous data [28]. In this model, difficulty parameters indicate the threshold of a latent trait between answer choices and the discrimination parameter reflects the degree to which an item discriminates individuals across the latent trait range [29]. To compare the fit of the two models (constrained and unconstrained), the Akaike's Information Criterion (AIC) [30] and Bayesian Information Criterion (BIC) [31] were calculated.…”

Current trends in the development of virtual addiction: impulse control disorder and escaping

“…Так, наприклад, для визначення онлайн-та офлайн-ігрової залежності досить поширеними є наступні клінічні симптоми: надмірна зайнятість відеоіграми; відчуття неприємних емоцій під час відсутності відеозв'язку або формування синдрому відміни; необхідність витрачати все більше часу на відеоігри або розвиток толерантності; наявність невдалих спроб самоконтролю; втрата зацікавленості попередніми хобі та захопленнями, що може супроводжуватися відмовою займатися іншими розважальними видами діяльності; продовження надмірного використання відеоігор, незважаючи на появу побутових проблем; обман близьких, терапевтів чи інших осіб щодо кількості проведеного часу в віртуальному просторі; використання відеоігор для втечі та усунення негативного настрою або поява явища ескейпінгу; формування загрози щодо особистих стосунків, втрати роботи чи ускладнення здобуття освіти внаслідок діяльності в відеоіграх. Встановлено, що серед осіб з віртуальною залежністю спостерігаються нижча соціальна підтримка та якість життя, що пов'язані з розладами здоров'я, антисоціальною поведінкою, психоемоційними розладами, соціальною фобією (наприклад, особи з синдромом Хікікоморі), зниження загального рівня задоволеності життям та низькою самоефективністю, наявні супутні розлади щодо вживання хімічних речовин тощо [20].…”