Predictors of Ibandronate Efficacy for the Management of Osteoporosis: A Meta-Regression Analysis

Abstract

BackgroundAim of the present study was to identify the predictors of ibandronate efficacy in subjects with osteoporosis or decreased bone mineral density (BMD).MethodSeveral electronic databases were searched by using specific keywords for the acquisition of research articles reporting the efficacy of ibandronate in subjects with osteoporosis or decreased BMD. Metaregression analyses were carried out by using changes in the BMD of lumbar spine and total hip following ibandronate treatment as dependent (outcome) variables against several independent (explanatory) variables.ResultsData were extracted from 34 studies (11,090 ibandronate treated subjects) which fulfilled eligibility criteria. A history of previous fracture/s was reported by 46% of these subjects. In overall population, longer treatment duration from 1 to 5 years, increasing age, history of previous fractures, lower baseline T score, and higher baseline levels of C-terminal telopeptide of type 1 collagen (CTX) predicted higher ibandronate efficacy in improving BMD of the lumbar spine as well as of the total hip. Lower baseline levels of vitamin D and higher baseline levels of bone specific alkaline phosphatase (BSAP) predicted higher efficacy of ibandronate for lumbar spine only. In postmenopausal women with osteoporosis or decreased BMD, in addition to above-mentioned predictors, better efficacy of ibandronate was also associated with increasing time since menopause for both lumbar spine and total hip and lower body weight for lumbar spine only.ConclusionLonger treatment duration from 1 to 5 years, increasing age, lower baseline T scores, and higher serum CTX levels are identified as the predictors of better efficacy of ibandronate in the study subjects with osteoporosis or decreased BMD.

Ефективність Та Безпечність Ібандронової Кислоти: Фокус На Результати Рандомізованих Досліджень І Метааналізів

“…Після успішного завершення рандомізованих досліджень BONE, MOBILE і DIVA, у яких була продемонстрована добра ефективність і безпечність використання ІБ у лікуванні системного остеопорозу, а також широкого застосування препарату в клінічній практиці, з'явились численні метааналізи [31][32][33][34][35][36], у яких проаналізовані накопичені дані щодо використання ІБ. У зв'язку з різною доступністю пероральних і парентеральних доз ІБ для коректного аналізу й зіставлення даних у них використовували показник річної кумулятивної експозиції (annual cumulative exposure, ACE) -доза препарату (в мг) на загальну кількість річних доз і коефіцієнт абсорбції (0,6 % для пероральних форм і 100 % -для внутрішньовенного використання).…”

“…У ще одному аналізі, проведеному Z. Ma та співавт. [36] щодо виявлення предикторів ефективності ІБ у лікуванні системного остеопорозу (34 дослідження, 11 090 осіб, які приймали ІБ, 46 % із них мали переломи в анамнезі), встановлено, що збільшення тривалості лікування (від 1 до 5 років), вік, перелом в анамнезі, нижчі вихідні рівні показника Т (за даними ДРА) й вищі вихідні рівні CTX були пов'язані з вищою ефективністю ІБ у позитивній динаміці МЩКТ як поперекового відділу хребта, так і стегнової кістки. Нижчі рівні вітаміну D й вищі рівні BSAP до початку лікування були пов'язані з більшим зростанням показника МЩКТ лише на рівні поперекового відділу хребта.…”

“…Нижчі рівні вітаміну D й вищі рівні BSAP до початку лікування були пов'язані з більшим зростанням показника МЩКТ лише на рівні поперекового відділу хребта. Крім того, у постменопаузальних жінок з остеопорозом чи зниженими показниками МЩКТ, як на рівні поперекового відділу хребта, так і стегнової кістки більша їх динаміка була пов'язана з тривалістю постменопаузального періоду, тоді як знижений індекс маси тіла був пов'язаний лише з динамікою показника МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта [36].…”