Polycystic Ovary Syndrome May Be an Autoimmune Disorder

Abstract

Polycystic ovarian syndrome (PCOS) is the most prevalent endocrine disorder affecting females. It is a common cause of menstrual irregularities and infertility during reproductive age. Genetic and hormonal factors play crucial role in the pathogenesis of PCOS. Low level of progesterone in PCOS causes overstimulation of immune system that produces more estrogen which leads to various autoantibodies. Different autoantibodies have been documented in PCOS, for example, anti-nuclear (ANA), anti-thyroid, anti-spermatic, anti-SM, anti-histone, anti-carbonic anhydrase, anti-ovarian, and anti-islet cell antibodies. There is an association between PCOS and autoimmune diseases such as ANA and anti-TPO that have been documented in systemic lupus erythematosus and Hashimoto thyroiditis, respectively, and it is suspected that there are autoantibodies that might affect the long term clinical management of these patients. Therefore fluctuating levels of autoantibodies in different PCOS patients give us the way to open new chapter for future research on molecular level. This may lead to discovery of better treatment options for PCOS in near future.

Serum anti-α-crystallin antibodies in women with endocrine disorders

“…analogous data were found in literature. Our study may be considered as a new piece in the immune puzzle of PCOS, which is considered by some authors an autoimmune disorder [25], based on the 'cocktail' of proven autoantibodies.…”

Role of BMI in PCOS Towards Cardiovascular Risk Factors

“…World Health Organization (WHO) and the National Institute of Health (NIH) have de ned standard criteria of BMI for underweight, normal weight and overweight. Further studies show that BMI is correlated with hirsutism and obesity while FSH is associated with obesity and infertility [15].…”

Establishment of menstrual function and hormonal homeostasis in adolescent girls with autoimmune thyroiditis

“…Недостатність тиреоїдних гормонів у дівчат із АІТ є не єдиною потенційною причиною розладів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Окреме значення надається системним автоімунним процесам, котрі можуть призвести до одночасного ураження ЩЗ, підшлункової залози, гіпофіза, кори наднирників, яєчників [1,2,10,13,14]. У сучасній науковій літературі замало даних про стан репродуктивної системи дівчат підліткового віку, хворих на АІТ, -безумовно, це питання потребує подальшого вивчення.…”

“…Відомо, що автоімунна патологія ЩЗ може сприяти формуванню автоімунних уражень інших ендокринних органів, в тому числі й яєчників, що призводить до появи автоантитіл до клітин гранульози, тека-клітин. Цей механізм порушує нормальні процеси фолікулогенезу, овуляції та адекватного функціонування жовтого тіла [1,13,14]. В нашому дослідженні рівень АОАТ в обох групах не перевищував референтного значення (10 МО/мл), але був вищим у пацієнток основної групи з ГМС та РМЦ (див.…”