Phytohormonal regulation of seed germination

Abstract

В огляді проаналізовано й узагальнено найновіші літературні дані щодо фітогормональної регуляції процесу проростання насіння. Зазначено, що насіння проростає за участю та взаємодії ключових класів рослинних гормонів: абсцизової кислоти (АБК), гіберелінів, ауксинів, цитокінінів, брасиностероїдів, етилену, жасмонової і саліцилової кислот, стриголактонів. Наголошено, що АБК і гібереліни належать до ключових ендогенних чинників, які визначають вихід насіння зі стану спокою й початок його проростання. Характер взаємодії цих гормонів при здійсненні контролю над станом спокою і проростанням насіння антагоністичний. АБК індукує перехід до стану спокою і забезпечує перебування у ньому, тоді як гібереліни є тригером проростання. Фізіологічна дія окремого гормону залежить від його концентрації, співвідношення з іншими фітогормонами й метаболітами, ефективності його сигнальних шляхів. Наведено новітні дані щодо міжгормонального сигналінгу при переході насіння від стану спокою до проростання. Зазначено, що фізіологічна активність фітогормонів визначається генетичною системою, а окремі гени активуються за участю фітогормонів. Наведено схему залучення ауксинів, цитокінінів, етилену, брасиностероїдів, жасмонової й саліцилової кислот, стриголактонів у регуляцію процесів проростання насіння через інтегровану мережу взаємодії з АБК і гіберелінами. Обговорено вплив зовнішніх чинників на гормональну систему під час проростання насіння та участь окремих класів фітогормонів у формуванні захисних реакцій за дії абіотичних стресів. Схарактеризовано стан вивчення ролі фітогормональної системи у регуляції процесів проростання зернівок злаків. Проаналізовано досягнення й можливості використання екзогенних фітогормонів для передпосівного праймування насіння з метою регуляції інтенсивності фізіологічних і метаболічних процесів, підвищення стресостійкості.

Achievements of scien­tists of «Plant growth and development, physiologically active substances» section of the Ukrainian society of plant physiologists (2018—2019)

“…Âèçíà÷åíî ñòðóêòóðíî-ôóíêö³îíàëüí³ çì³íè ôî-òîñèíòåòè÷íîãî àïàðàòó, îñîáëèâîñò³ àêóìóëÿö³¿ íèçüêîìîëåêóëÿðíèõ ïîë³ôóíêö³îíàëüíèõ ïðîòåêòîð³â ³ ðåãóëÿö³¿ àêòèâíîñò³ ë³ïîêñèãåíàç çà òåìïåðàòóðíèõ ñòðåñ³â ó ðîñëèí îçèìî¿ ïøåíèö³. Ðåçóëüòàòè äîñë³äaeåíü îïóáë³êîâàí³ â ïðîâ³äíèõ íàóêîâèõ âèäàííÿõ [8,9,17,19,20].…”