Perinatology and reproductology: from research to practice

Abstract

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ Мета дослідження: зниження частоти невиношування вагітності у жінок із дефіцитом маси тіла на підставі вивчення клініко-ехографічних та біохімічних особливостей, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 200 жінок з дефіцитом маси тіла, з яких 100 отримували загальноприйняті діагностичні та лікувально-профілактичні заходи та 100 -удосконалений нами алгоритм. До контрольної групи увійшли 30 вагітних. З метою зниження частоти невиношування та інших ускладнень вагітності необхідно використовувати індивідуально направлену гормональну та метаболічну корекцію, застосовувати клінічні, ехографічні, кардіотокографічні, допплерометричні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи. Результати. Отримані результати свідчать, що у структурі дефіциту маси тіла у жінок до вагітності зниження харчування (ІМТ 19,1±0,4 кг/м 2 ) становило 50%, гіпотрофія І ст. (ІМТ 18,0±0,5 кг/м 2 ) -41% та гіпотрофія ІІ-ІІІ ст. (ІМТ 16,3±0,9 кг/м 2 ) -9% відповідно. Сумарна частота генітальної патології до вагітності у жінок із дефіцитом маси тіла становила 51,5%, серед різних нозологічних форм переважали порушення менструальної функції (16,5%), в інших випадках -сальпінгоофорити (9,5%); порушення репродуктивної функції (8,5%) та перенесені гінекологічні операції (9,5%). Установлено, що у вагітних з дефіцитом маси тіла збільшення маси тіла відбувається переважно (70-80%) за рахунок низької маси тіла. Жирова тканина становить невелику частину (до 20%) надбавки маси тіла, тобто не відбувається компенсації дефіциту маси тіла під час вагітності, спостерігається недостатня надбавка маси тіла під час вагітності у пацієнток з низькою масою тіла. Висновки. Використання удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту загрози переривання вагітності у І триместрі (з 20% до 10%; р<0,001), блювання вагітних (з 14% до 6%; р<0,001), залізодефіцитної анемії у І триместрі (з 36% до 16%; р<0,001), артеріальної гіпертензії (з 20% до 12%; р<0,001), бактеріального вагінозу (з 10% до 4%; р<0,001), кандидозу (з 8% до 4%; р<0,001), загрози переривання