Occurrence of gastrointestinal helminths and the first molecular detection of Ancylostoma ceylanicum, Trichuris trichiura, and Trichuris vulpis in dogs in Myanmar

Htun, Lat Lat; Rein, Sandar Thu; Win, Shwe Yee; Soe, Nyein Chan; Thein, Su Su; Khaing, Yadanar; Thaw, Yu Nandi; Chel, Hla Myet; Hmoon, Myint Myint; Bawm, Saw

doi:10.1007/s00436-021-07290-w

Cited by 4 publications

(2 citation statements)

References 18 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…The overall prevalence of IPIs (as detected by FECT) of 14.05% was lower than reported in previous studies of migrant workers in the same area of Thailand, which found rates of infection to be 24.07% [12] and 27.67% [14]. The prevalence of IPIs of migrant workers in Thailand was lower than in their home countries: Lao PDR (75.8%) [44], Myanmar (85.7%) [45] and Cambodia (50.3%) [46]. The prevalence of S. stercoralis infection, in migrant workers was also lower than in the local Thai community, in which prevalence ranges from 23% to 28.9% [15,[47][48][49].…”

Section: Plos Onementioning

confidence: 64%

Prevalence of intestinal parasitic infections and genetic differentiation of Strongyloides stercoralis among migrant workers from Myanmar, Lao PDR and Cambodia in northeastern Thailand

et al. 2022

View full text Add to dashboard Cite

Intestinal parasitic infections (IPIs) remain a public-health problem worldwide, including in countries of the Lower Mekong subregion. Increases in human migration from neighboring countries might cause reemerging parasitic infections, leading to spread of parasites in the landscape. Here, we conducted a cross-sectional study to identify the prevalence of IPIs in migrant workers from Myanmar, Lao PDR, and Cambodia who were dwelling in Nakhon Ratchasima Province, northeastern Thailand. The identification of Strongyloides species and genetic differentiation of worms from migrant workers with different countries of origin was also assessed. Fresh stool samples were collected from 338 migrant workers and examined for evidence of IPIs using agar plate culture (APC) and the formalin-ethyl acetate concentration technique (FECT). Among those nine samples positive for nematodes by APC, the Strongyloides or hookworm species present was confirmed using the polymerase chain reaction (PCR) followed by DNA sequencing. This revealed eight cases of Strongyloides stercoralis infection and one of Necator americanus. Fifty-one out of 338 individuals (15.09%) were positive for IPIs using FECT and APC. Eggs of Opisthorchis-like flukes were the most common parasite (11.83% of samples), followed by S. stercoralis (2.37%), Entamoeba coli (1.50%), hookworm (0.89%), Taenia sp. (0.60%) and Hymenolepis nana (0.30%). The genetic differentiation of S. stercoralis recovered from migrant workers with different countries of origin was analyzed. Specimens of S. stercoralis isolated from workers from Lao PDR, Cambodia and Myanmar were genetically similar to those sequenced from Thailand. However, there were population-genetic differences between S. stercoralis from these Southeast Asian countries and other regions of the world. This study demonstrated that IPIs were prevalent in migrant workers in the northeastern region of Thailand. Our findings provided molecular confirmation of the presence of S. stercoralis and explored the genetic differentiation of S. stercoralis from those infected migrant workers. An effective anti-parasitic drug should be provided for migrant workers and its administration enforced.

show abstract

Section: Plos Onementioning

confidence: 64%

Prevalence of intestinal parasitic infections and genetic differentiation of Strongyloides stercoralis among migrant workers from Myanmar, Lao PDR and Cambodia in northeastern Thailand

et al. 2022

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Це відкриття означає, що тварини-компаньйони можуть бути резервуаром і механічним переносником нематоди T. trichiura у людини, а також підкреслює зоонозний потенціал T. vulpis. Цей висновок також може свідчити про те, що можлива перехресна передача збудників між людиною та твариноюхазяїном[20, 21].…”

unclassified

Вікова Та Породна Сприйнятливість Собак За Трихурозу

Долгін

2023

Scient.Prog.&Innov.

View full text Add to dashboard Cite

Пес свійський (Canis lupus familiaris Linnaeus, 1758) або собака свійська, відіграє роль важливого резервуару численних кишкових паразитів, які є потенційними джерелами інвазії як для людей, так і для диких й інших домашніх тварин. Тому вивчення поширення гельмінтозів собак на території різних областей України вважається одним з важливих елементів у забезпеченні епізоотичного благополуччя з паразитарних захворювань як тварин, так і людей. Метою роботи було встановити особливості вікової та порідної сприйнятливості собак за трихурозної інвазії на території міста Полтава. Роботу виконували упродовж 2021‒2023 років на базі лабораторії паразитології Полтавського державного аграрного університету. Дослідження проводили на тваринах п’яти вікових груп (до 6 місяців, 6‒12 місяців, 1‒3 роки, 3‒6 років, старше 6-річного віку) та чотирьох групах собак, сформованих за породною ознакою (службові, мисливські, декоративні, безпородні й метиси). Копроовоскопічні дослідження здійснювали за використання загальноприйнятих флотаційних методик. Дослідженнями встановлено значне розповсюдження трихурозної інвазії собак на території міста Полтава за екстенсивності інвазії 19,8 %. У віковому аспекті хворобу найчастіше виявляли у тварин віком від 6-ти до 12 місяців (ЕІ – 31,2 %), а найменше – у собак старше 6 років (ЕІ – 10,0 %). З-поміж чотирьох груп тварин, сформованих за породною ознакою, найбільша частка хворих на трихуроз зафіксована серед безпородних собак та метисів – 34,6 % за ЕІ – 6,9 %, а найменша – серед собак декоративних пород – 13,2 % за ЕІ – 2,6 %. З-поміж собак мисливських пород найбільш інвазованими виявилися лабрадор ретривер і такса (ЕІ – 2,2 і 1,1 % відповідно), а найменше – курцхаар (ЕІ – 0,4 %). Серед собак службових та робочих пород найбільш ураженими збудником трихурозу були ротвейлер і німецька вівчарка (ЕІ – 1,0 і 0,9 % відповідно), а найменше – боксер, кавказька вівчарка і доберман пінчер (ЕІ – 0,2 %, 0,2 % і 0,3 % відповідно). Серед собак декоративних пород найбільш ураженими були мопс і той-тер’єр (ЕІ – 0,7 і 0,5 % відповідно). Натомість у собак породи пінчер хворобу не реєстрували взагалі. Отримані дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для фахівців ветеринарної медицини, оскільки дозволяють прогнозувати епізоотичне благополуччя щодо трихурозу собак на окремих територіях та розробляти науково обґрунтовані заходи щодо профілактики чи подолання вже існуючих осередків захворювання серед інвазованого та сприйнятливого поголів’я собак.

show abstract

Prevalence of Intestinal Parasites in Dog Faecal Samples from Public Environments in Qinghai Province, China

Zhang

Jian

et al. 2022

Pathogens

View full text Add to dashboard Cite

Dogs are popular companions in our daily lives for company, hunting, protection or shepherding, but they also serve as reservoirs for zoonotic parasites. We analysed faecal samples from urban and rural environments in Qinghai Province on the Qinghai-Tibet Plateau of China to determine the prevalence of intestinal parasites. A total of 682 faecal samples were collected from four urban and two rural environments from October 2019 to December 2020. The samples were analysed for common intestinal parasites using a species-specific PCR approach. The total number of samples with parasites was 40 (5.87%): 23 (3.37%) were positive for helminths, and 17 (2.49%) were positive for protozoa. The following parasites were identified, and their respective prevalence rates were calculated: Cryptosporidium canis (1.32%), Giardia duodenalis (1.17%, assemblages D (n = 6) and C (n = 2)), Taenia hydatigena (1.03%), Taenia multiceps (0.59%), Toxocara canis (0.59%), Echinococcus shiquicus (0.29%), Dipylidium caninum (0.29%), Taenia pisiformis (0.15%), Mesocestoides lineatus (0.15%), Trichuris vulpis (0.15%), and Ancylostoma spp. (0.15%). The overall prevalence was significantly higher in dog faecal samples from rural environments than in those from urban environments (16.19% vs. 3.99%). E. shiquicus, T. pisiformis, M. lineatus, T. vulpis, and Ancylostoma spp. were only found in dog faecal samples from rural environments. The results of the present study indicate that intestinal parasite-positive dogs are important sources of environmental contamination, suggesting a significant zoonotic infection risk in humans and other animals. This has implications for the ongoing control of intestinal parasite infections in dogs in Qinghai Province, China.

show abstract

Occurrence of gastrointestinal helminths and the first molecular detection of Ancylostoma ceylanicum, Trichuris trichiura, and Trichuris vulpis in dogs in Myanmar

Cited by 4 publications

References 18 publications

Prevalence of intestinal parasitic infections and genetic differentiation of Strongyloides stercoralis among migrant workers from Myanmar, Lao PDR and Cambodia in northeastern Thailand

Prevalence of intestinal parasitic infections and genetic differentiation of Strongyloides stercoralis among migrant workers from Myanmar, Lao PDR and Cambodia in northeastern Thailand

Вікова Та Породна Сприйнятливість Собак За Трихурозу

Prevalence of Intestinal Parasites in Dog Faecal Samples from Public Environments in Qinghai Province, China

Contact Info

Product

Resources

About